13 травня 2029

неділя · 30 квітня ст. ст.

Сьогодні
Свт. Доната, єп. Єврії
Свт. Доната, єп. Єврії
Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського
Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського
Ап. Якова Зеведєєвого
Ап. Якова Зеведєєвого
Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського
Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського
Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького
Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького

Неділя 6-та після Пасхи · Неділя про сліпого · Глас 5 · Посту немає

Ап. Якова Зеведєєвого (44). Свт. Доната, єп. Єврії (близько 387). Знайдення мощей сщмч. Василія, єп. Амасійського (IV). Мч. Мaксима. Знайдення мощей свт. Никити, єп. Новгородського (1558). Свт. Iгнатія Брянчанінова, єп. Кавказького (1867).

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67)

На літургії

АпостолДіян. 16:16-34 (зач. 38)
ЄвангелієІн. 9:1-38 (зач. 34)

Святителю під зачало

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)
ЄвангелієІн. 10:9-16 (зач. 36)

Апостолу

АпостолДіян. 12:1-11 (зач. 29)
ЄвангелієЛк. 5:1-11 (зач. 17)

Тропарі та кондаки

Апостолу Яковуглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столе святы́й Иа́кове,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 2

Глас Боже́ственный слы́шав, призыва́ющ тя,/ любо́вь отца́ презре́л еси́/ и прите́кл еси́ ко Христу́, Иа́кове, с сро́дником твои́м, сла́вне,/ с ни́мже сподо́бился еси́ ви́дети// Госпо́дне Боже́ственное преображе́ние.

Неділі про сліпогоглас 5

Тропар, глас 5

Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на крест,/ и смерть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.

Кондак, глас 4

Душе́вныма очи́ма ослепле́н,/ к Тебе́, Христе́, прихожду́,/ я́коже слепы́й от рожде́ния,/ покая́нием зову́ Ти:// Ты су́щих во Тьме Свет пресве́тлый.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Ще 2 думки

(Ін. 9:1-38)

Сперечається простота віри з лукавим невір'ям. Віра, прийшовши до сліпця, що прозрів, просвітила очі розуму його, і він ясно бачить істину. Дивіться, як у нього все логічно. Запитують його: ти що про Нього, що дарував зір, скажеш? "Це пророк" (Ін.9:17), - відповів він, тобто посланник Божий, наділений силою чудодійною. Незаперечно правильний висновок! Але освіченість книжна не хоче бачити цієї правоти і шукає ухилитися від наслідків її. А оскільки це не вдавалося, то вона звертається до некнижної простоти зі своїм спонуканням: "воздай славу Богові; ми знаємо, що чоловік Той грішник" (Ін.9:24).

Простота віри не вміє зв'язати цих понять - грішність і чудодійність, і висловлює це відкрито: "Чи грішник Він, не знаю, одне знаю, що був сліпий, а тепер бачу" (Ін.9:25). Що можна сказати проти такого невідання? Але логіка невіруючих уперта, і за всієї очевидності не соромиться стверджувати, що не знає, звідки Той, Хто відкрив очі сліпому. "Це й дивно, - каже їм здорова логіка віри, - що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає. Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпонародженому. Якби Він не був від Бога, не міг би творити нічого" (Ін.9:30-33). Здавалося б, після цього нічого не залишалося, як схилитися перед силою такого висновку. Але книжна вченість терпіти не може здорової логіки віри і вигнала її геть... Піди тепер, доводь істину віри тим, у яких розум зіпсувався від завзятості в невір'ї. Невіри всіх часів - люди одного покрою.

(Лк. 5:1-11)
Цілу ніч трудилися рибалки і нічого не спіймали; але коли Господь увійшов у їхній човен і після проповіді велів закинути сіть, спіймалося стільки, що витягнути не могли і сіть прорвалася. Це образ усякої праці без допомоги Божої і праці з допомогою Божою. Поки одна людина трудиться і одними своїми силами хоче чогось досягти — все з рук валиться; коли наблизиться до неї Господь — звідки потече добро за добром. У духовно-моральному відношенні неможливість успіху без Господа відчутно помітна: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5) — сказав Господь. І цей закон діє у всякому. Як гілка, якщо не зрощена з деревом, не тільки плоду не приносить, але, висихаючи, і живність втрачає, так і люди, якщо не перебувають у живому спілкуванні з Господом, плодів правди, цінних для життя вічного, приносити не можуть. Добро якесь і буває в них іноді, тільки на вигляд добро, а по суті недоброякісне; як лісове яблуко і червоне буває на вигляд, а спробуй — кисле. І в зовнішньому, життєвому відношенні теж відчутно видно: б'ється, б'ється інший — і все безрезультатно. Коли ж зійде благословення Боже — звідки що береться. Уважні до себе і до шляхів життя на досвіді знають ці істини.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter