7 жовтня 2028

субота · 24 вересня ст. ст.

Сьогодні
Первомц. рівноап. Фекли (I)Св. Владислава, короля Сербського (після 1264)Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581)Прмч. Галактіона Вологодського (1612)Сщмч. Василія Воскресенського диякона (1918)сщмч. Никандра Гривського пресвітера (1939)Мирозької ікони Божої Матері (1198)

Cедмиця 18-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Посту немає

Первомц. рівноап. Фекли (I). Прп. Копрія (530). Св. Владислава, короля Сербського (після 1264). Прп. Никандра пустельника, Псковського чудотворця (1581). Прмч. Галактіона Вологодського (1612). Сщмч. Василія Воскресенського диякона (1918); сщмчч. Андрія Бистрова і Павла Березіна пресвітерів, прмч. Віталія (Кокорева) і мчч. Василія Bиноградова, Сергія Михайлова і Спиридона Савельєва (1937); сщмч. Никандра Гривського пресвітера (1939). Мирозької ікони Божої Матері (1198).

Читання Святого Письма

На літургії

ЄвангелієЛк. 4:31-36 (зач. 15)

Первомц.

Апостол2Тим. 3:10-15 (зач. 296)
ЄвангелієМф. 25:1-13 (зач. 104)

Тропарі та кондаки

Рівноапостольній Фекліглас 4

Тропар, глас 4

Словесе́м Па́вловым научи́вшися, богоневе́стная Фе́кло,/ и ве́рою утверди́вшися от Петра́, богозва́нная,/ первому́ченица яви́лася еси́ и первострада́льница в жена́х;/ возшла́ еси́ на пла́мень, я́ко на ме́сто благоцвету́щее,/ зве́ри и юнцы́ устраши́шася тебе́, вооружи́ся бо Кресто́м./ Тем моли́, всехва́льная, Христа́ Бо́га,// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Де́вства добро́тою просия́ла еси́,/ и му́ченичества венце́м украси́лася еси́,/ апо́стольству вверя́ешися, де́во, я́ко пресла́вная;/ и огня́ у́бо пла́мень в росу́ преложи́ла еси́,/ юнца́ же я́рость моли́твою твое́ю укроти́ла еси́,// я́ко первострада́льная.

Інший кондак, глас 2

Уязви́вши твое́ се́рдце доброде́во, любо́вию Христо́вою,/ обру́чника вре́меннаго я́ко небрего́ма преоби́дела еси́/ и на огнь дерзну́ла еси́,/ звере́й же уста́ загради́ла еси́,/ и, спа́сшися от них прилежа́ше Па́вла и́щущи,// Фе́кло первострада́льная.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 25:1-13)
Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст: "Мудрі п'ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши єлей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну. За це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому. Охоплені мирськими узами і земною начебто любов'ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов'ю прив'язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але, не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори".*

*Преподобний Макарій Великий. Бесіди, 4, 6.

(Лк. 4:31-36)

«Якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших» (Ін. 8:24). «Нема іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастись» (Діян. 4:12).

Потрібно одержати відпущення гріхів, а його одержати не можна інакше, як тільки вірою в Сина Божого, Котрий плоттю нас заради розіп'явся, під умовою небажання потурати гріховним звичкам і ділам. Бо коли «согрішаємо, то тільки Його маємо ходатаєм до Отця» (1 Ін. 2:1). Тому, хто дав слово утримуватися від гріхів, треба прийняти благодать Пресвятого Духа, яка сприяє. А вона на землю зійшла після того, як Господь, вознісшись, сів праворуч Бога Отця. І дається вона лише тому, хто вірує в цю дивовижну ікономію нашого спасіння та з цією вірою приступає до Божественних таїнств, установлених у Святій Церкві Господній через апостолів. Так, хто не вірує в Господа, як Він є, той не може бути чистим від гріхів. Не очистившись від них, він і помре в них; а померши, і суд прийме за всією тяжкістю їхньою. Хто хоче зробити комусь добро вічно цінними благодіяннями, понаправляй його у вірі в Господа, вірі істинній, яка не допускає мудрувань і вагань. Тих же, які прямо чи побічно розладнують віру в Господа, треба вважати віковічними лиходіями, бо вони завдають такого зла, котре нічим не можна виправити і сила котрого простягається на всю вічність. Не виправдає їх незнання, бо як не знати тієї істини, котра відома всьому світу? Не виправдають супротивні переконання, бо почни лишень строго перевіряти їх — одразу похитнеш їхню силу, і ні на що потім не зможеш спертися, окрім як тільки на віру в Господа. Відходять від віри ті, які не розбирають, як слід, і засад, і віри, і тих учень, до котрих пристають. Точне дослідження умов спасіння приведе до переконання, що вони здійсненні тільки з Богом, Який воплотився, помер на Хресті і послав на землю Духа Святого. У цьому й полягає сутність віри християнської. Хто щиро так вірує, той ніколи не помре у гріхах своїх, бо він сам у собі носить силу, що приносить помилування. Невіруючий же вже засуджений, бо сам у собі носить засудження.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter