15 серпня 2028

вівторок · 2 серпня ст. ст.

Сьогодні
Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомч. архідиякона Стефана (близько 428)знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла та сина його АвиваБлж. Василія, Христа заради юродивого, Московського, чудотворця (1557)Блж. Василія Спасо-Кубенського (ХV)Сщмч. Стефана, папи Римського, і тих, що з ним (257)Прмч. Платона (Колегова) (1937)Ачаїрської ікони Божої Матері (XXI)

Cедмиця 11-та після П’ятидесятниці · Глас 1 · Успенський піст

Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомч. архідиякона Стефана (близько 428) і знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла та сина його Авива. Сщмч. Стефана, папи Римського, і тих, що з ним (257). Блж. Василія Спасо-Кубенського (ХV). Блж. Василія, Христа заради юродивого, Московського, чудотворця (1557). Прмч. Платона (Колегова) (1937). Ачаїрської ікони Божої Матері (XXI).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Кор. 2:14-3:3 (зач. 172)
ЄвангелієМф. 23:23-28 (зач. 95)

Первомученику

АпостолДіян. 6:8-7:5,47-60 (зач. 17)
ЄвангелієМф. 21:33-42 (зач. 87)

Тропарі та кондаки

Святому Стефануглас 4

Тропар, глас 4

Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.

Інший тропар, глас 3

Апо́столом совсе́льник/ и страстоте́рпцем первострада́лец,/ Христо́в служи́тель, прехва́льне Стефа́не,/ пе́рвее бо соверши́в муче́ния тече́ние,/ безчи́сленныя ро́ды челове́к ра́вно Подвигополо́жнику Христу́ приведе́./ Те́мже я́ко апо́стола и страда́льца верхо́внаго/ чту́ще тя, мо́лим:/ моли́ Христа́ Бо́га/ дарова́ти нам ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 6

Пе́рвый сея́лся еси́ на земли́ Небе́сным де́лателем,/ всехва́льне Стефа́не,/ пе́рвый на земли́ за Христа́ кровь излия́л еси́, Блаже́нне,/ пе́рвый от Него́ побе́ды венце́м увя́злся еси́ на Небесе́х,/ страда́льцев нача́ло,/ вене́чниче, му́чеников первострада́льне.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

Св. Стефан каже: "Всевишній не в рукотворних храмах живе... Який дім збудуєте Мені, каже Господь, або яке місце для спокою Мого?". Тільки нерукотворний храм серця може вмістити Бога, як сказав Господь: "хто любить Мене, той дотримається Моїх слів, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю в нього створимо" (Ін. 14:23). Як це відбувається — незбагненно для нас; але воно так є, бо очевидно буває, що тоді "Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю" (Флп. 2:13).

Не міркуй і тільки віддай Господу серце твоє, а Він Сам влаштує з нього храм Собі, але віддай нероздільно. Якщо будуть частини невіддані, то з нього не можна буде влаштувати цільного храму, бо одне буде гниле, інше розбите — і вийде, якщо тільки вийде, храм з дірками, або без даху, або без дверей. А в такому жити не можна; Господа в ньому й не буде. Тільки здаватися буде, що це храм, а насправді якесь нагромадження.

 

Ще 2 думки

(Мф. 23:23-28)
"Очисти... внутрішнє, щоб і зовнішнє... чисте було" (Мф. 23:26). Зовнішня поведінка у нас у суспільстві завжди майже справна: боїмося суду людського і стримуємося. Якщо ж і зовні віддаються порокам, то це вже остання справа; значить, сором всякий втрачено. Але за доброї поведінки видимої не завжди буває добрим внутрішній устрій думок і почуттів. Там дається повна свобода самодогоджанню, яку зовні і задовольняють, наскільки це виносить людське око і наскільки можна прикрити від нього справи свої. Це точнісінько труна розфарбована. Водночас внутрішня нечистота робить нечистим і зовнішнє. Очисти ж це внутрішнє — тоді і зовнішнє стане чистим, і весь будеш чистий, зробишся посудиною, придатною для всякого доброго вжитку домогосподарю (2 Тим. 2:21). Дивуватися треба, чому це внутрішнє залишається в нехтуванні: адже погибелі собі ніхто не хоче. Правильно, ворог тримає таку душу в засліпленні: що це нічого, аби явних гріхів не було; або навчає її відкладати на завтра головну справу — завтра займемося серйозно собою як слід, а нині нехай душа потішиться пристрасними думками й мріями, якщо не справами. Постережімося, як би не застаріти в цьому настрої і як би виправлення для нас так само не стало неможливим, як переучування старого.

(Мф. 21:33-42)
У притчі про виноградник зображено Церкву старозавітну і Боже про неї піклування. Новозавітна Церква успадкувала старозавітну, тому й до неї може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж церква Бога живого, то й до нього. Останнє значення для нас потрібніше. Що згідно цього значення виноградник? Душа, що отримала відпущення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку спадщини вічного Царства, слово Боже, святі таїнства, ангела-хранителя. Хто виноградарі? Свідомість і свобода. Вони отримують дари і дають зобов'язання обробляти їх і плодоносити Господу. Хто несумлінні виноградарі? Ті, які вигодами християнськими хочуть користуватися і користуються, скільки це доречно в зовнішньому порядку життя, а гідних Господу плодів духовних не приносять. Хто посланці від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь напоумити невиправних. Ті, хто не хоче виправитися, не слухають їх; деякі женуть їх і намагаються заглушити їхній голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: "злих жорстоко погубить".

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter