28 липня 2028
п’ятниця · 15 липня ст. ст.
Мчч. Кирика та Іулити, матері його (близько 305). Спомин Хрещення Русі (988). Рівноап. вел. князя Володимира, у Святому Хрещенні Василія (1015). Собор Київських святих. Апостола Андрія Первозванного (близько 62). Мч. Авудима (IV). Сщмч. Петра Троїцького диякона (1938). Прп. Іова Угольського (1985).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Святим під зачало
Тропарі та кондаки
Святому рівноапостольному князю Володимируглас 4
Тропар, глас 4
Уподо́бился еси́ купцу́, и́щущему до́браго би́сера,/ славнодержа́вный Влади́мире,/ на высоте́ стола́ седя́ ма́тере градо́в, богоспаса́емаго Ки́ева:/ испыту́я же и посыла́я к Ца́рскому гра́ду уве́дети правосла́вную ве́ру,/ обре́л еси́ безце́нный би́сер – Христа́,/ избра́вшаго тя, я́ко втора́го Па́вла,/ и оттря́сшаго слепоту́ во святе́й купе́ли,/ душе́вную, вку́пе и теле́сную./ Те́мже пра́зднуем твое́ успе́ние,/ лю́дие твои́ су́ще,/ моли́ спасти́ся душам нашим.
Кондак, глас 8
Подо́бствовав вели́кому апо́столу Па́влу, в седи́нах, всесла́вне Влади́мире,/ вся, я́ко младе́нческая, мудрова́ния, я́же о и́долех тща́ния, оста́вль,/ я́ко муж соверше́нный, украси́лся еси́ Боже́ственнаго Креще́ния багряни́цею,/ и ны́не, Спа́су Христу́ в весе́лии предстоя́,/ моли́ спасти́ся нашим.
Апостолу Андріюглас 4
Тропар, глас 4
Я́ко апо́столов первозва́нный/ и верхо́внаго су́щий брат,/ Влады́це всех, Андре́е, моли́ся/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 2
Му́жества тезоимени́таго Богоглаго́льника/ и Це́ркве возсле́дователя верхо́внаго,/ Петро́ва сро́дника восхва́лим,/ зане́ я́коже дре́вле сему́, и ны́не нам воззва́:// прииди́те, обрето́хом Жела́емаго.
Спомин Хрещення Русіглас 8
Тропар, глас 8
Благослове́н еси́, Христе́ Бо́же наш,/ зе́млю Ру́сскую Креще́нием просвети́вый,/ лю́дем ея́ низпосла́в Ду́ха Свята́го,/ и́хже и ко спасе́нию приведы́й,// Человеколю́бче, сла́ва Тебе́.
Кондак, глас 3
Днесь земля́ Ру́сская предстои́т Бо́гу/ и плод свята́го Креще́ния Ему́ прино́сит,/ а́нгели, ра́дующеся, славосло́вят,/ и вси святи́и с Богоро́дицею, лику́юще, пою́т:/ Христо́с воцари́ся, Христо́с просла́вися./ Ве́лий еси́, Го́споди, и чу́дна дела́ Твоя́,// Бо́же наш, сла́ва Тебе́.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Ще 3 думки
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
Про Іоанна Предтечу сказав Господь: "Ілля вже прийшов, і не впізнали його" (Мф.17,12). Чому це? Тому що не слухали шляхів Божих і не цікавилися ними: у них був інший настрій, інші смаки, інший погляд на речі. Поза колом Божественних речей, у них здогадливість була в силі, а в цьому колі вони нічого не розуміли через відчуженість від нього. Внутрішній настрій утворює і своє чуття, яке негайно помічає і визначає знайоме йому, хоч би яке воно приховане було. Художник, учений і економіст дивляться на одну річ однаково уважно, але судження про неї виголошує кожен по-своєму - той за красою, інший за причинними взаєминами, третій за вигодами від неї. Так і іудеї: як були налаштовані, так і судили про Іоанна, а потім і про Спасителя, а оскільки були налаштовані не по Божому, то й не зрозуміли їх, які звершували справу Божу. Ось і нині не стали розуміти ні Предтечі, ні Господа - і чинять з ними як хочуть. Піднялося приховане гоніння на християнство, яке почало прориватися і явно, як нещодавно в Парижі. Що там зробилося в малому обсязі, того треба очікувати згодом у великих розмірах... Спаси нас, Господи!
"Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле" (Мф. 12:35, Лк. 6:45). Що покладеш у скарбницю, те й отримаєш: покладеш золото — золото і візьмеш; покладеш мідь — мідь і візьмеш. Воно, звісно, і мідне можна видати за золоте, але знавець негайно впізнає підробку. Як же зробити, щоб у скарбниці нашій було одне золото, тобто в серці одне добро? Серце за природою скарбниця добра; лукаве прийшло потім. Візьми ж скальпель уваги і несаможаління; відокремлюй неприродне і відрізай його. Лукаве одне за одним відходитиме, а добре міцнішатиме і розширюватиметься; залишиться, нарешті, одне добре. Справа вся в тому, як визначити природне і неприродне. Нинішніх природознавців не слухай; вони все навиворіт тлумачать: що природно, то в них неприродно, а що неприродно, то в них природно, — називають лукаве добрим, а добре лукавим. Дивись, що говорить Господь у Євангелії та святі апостоли в писаннях своїх, і за їхніми вказівками визначай природне. Так, зрештою, збереш багато доброго і будеш виносити його з серця. Молись Духу Святому: "Скарбнице добра, поклади скарбом добро і в серце моє"!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




