21 квітня 2028
п’ятниця · 8 квітня ст. ст.
Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). «Володимирської-Десятинної» ікони Божої Матері (перехідне святкування в п’ятницю Світлої седмиці). Апп. від 70-ти Іродіона, Агава, Асинкрита, Руфа, Флегонта, Єрма і тих, що з ними (I). Мч. Павсилипа (117–138). Свт. Келестина, папи Римського (432). Свт. Нифонта, єп. Новгородського , в Ближніх печерах (1156). Прп. Руфа, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Сщмч. Сергія Рохлецова пресвітера (1933).
Читання Святого Письма
На освяченні води
Євангеліє.
Богородиці
На освяченні води
Тропарі та кондаки
Богородиці перед іконою «Живоносне Джерело»глас 4
Тропар, глас 4
Почерпе́м, челове́цы,/ цельбы́ душа́м и те́лом моли́твою,/ Река́ бо всем предтече́т – Пречи́стая Цари́ца Богоро́дица,/ источа́ющи нам чу́дную во́ду/ и измыва́ющи серде́ц че́рности,/ грехо́вныя стру́пы очища́ющи,/ ду́ши же освяща́ющи ве́рных// Боже́ственною благода́тию.
Кондак, глас 8
От неистощи́мыя/ Ты, Исто́чниче Богоблагода́тный, подае́ши ми, точа́щи, во́ды/ Твоея́ благода́ти,/ приснотеку́щий па́че сло́ва,/ я́ко бо Сло́во ро́ждшая па́че смы́сла,/ молю́ Ти ся, ороси́ мя благода́тию, да зову́ Ти:// ра́дуйся, Водо́ спаси́тельная.
Святителю Нифонту, в Ближніх печерахглас 3
Тропар, глас 3
Я́ко сый нра́вом правосла́вных/ Восто́чныя Це́ркве преда́ний и́стинный защи́тник,/ сподо́бился еси́ вели́каго во отце́х Феодо́сия/ ви́дети по сме́рти, я́ко жи́ва,/ возвеща́юща тебе́ Ца́рствия Небе́снаго насле́дие,/ его́же неизрече́нных добро́т/ ны́не с ним неразлу́чно наслажда́яся,// моли́ и о нас, ча́дех свои́х, Ни́фонте прехва́льне.
Інший тропар, глас 4
От мирска́го мяте́жа из млады́х ногте́й/ исше́д в ти́хое приста́нище,/ честны́я оби́тели Пече́рския дости́гл еси́/ и, та́мо яре́м Христо́в восприи́м на ся,/ ра́вно А́нгелом житие́ поживе́,/ отню́ду же прише́д, святи́телю Христо́в Ни́фонте, в вели́кий Но́вград,/ и архиере́йский престо́л восприя́л еси́/ и мно́ги лю́ди уче́нием свои́м ко Христу́ приве́л еси́,// Его́же моли́, святи́телю преподо́бне, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 5
Ре́вности дре́вних оте́ц/ в тве́рдом и́стинных догма́т хране́нии подо́бяся,/ крепкоу́мне Ни́фонте,/ не восхоте́л еси́ восхи́тившему самово́льне престо́л Митропо́лии Кли́му сослужи́тель бы́ти,/ избра́нному же на се от всех, поко́рся,/ священноле́пне с ним служи́л еси́/ и, жизнь свою́ сконча́в,// обре́л еси́ безконе́чное Ца́рство Христо́во.
Інший кондак, глас 8
Возложи́в себе́ от ю́ности Бо́гу, преподо́бне,/ мир тле́нных нивочто́же вмени́в/ и па́че всех Христа́ возлюби́в,/ Тому́ от всея́ души́ любо́вию после́довал еси́/ и, я́ко светоза́рное со́лнце,/ от Ки́ева просия́ во вся концы́ земли́ доброде́телию,/ и бысть па́стырь вели́кому Нову́гра́ду,/ и, до́бре упас ста́до Христо́во слове́сных ове́ц на па́житех духо́вных,/ к Бо́гу отше́л еси́,/ и ны́не со А́нгелы Влады́чню Престо́лу предстоя́,/ нас помина́й, раб свои́х, да зове́м ти:/ ра́дуйся, о́тче Ни́фонте,// святи́телем изря́дная похвало́.
Преподобному Руфу Печерськомуглас 8
Тропар, глас 8
Послуша́ние свято́е, нарица́ющееся живо́т,/ преподо́бне о́тче Ру́фе, прие́м,/ живо́т ве́чный о́ным пости́гл еси́,// иде́же живя́, не забу́ди и нас, хва́лящих тя.
Кондак, глас 6
Честна́ смерть твоя́, преподо́бне Ру́фе, пред Го́сподем,/ че́стне бо и преподо́бне жизнь твою́ в послуша́нии свято́м препроводи́л еси́./ Тем тя у́бо почита́ем,// я́ко послу́шником о́браз и наста́вник.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Є у святих отців похвала деяким особам, славним за християнським життям своїм, яка полягає в тому, що вони воскресли раніше загального воскресіння. У чому ж таємниця такого життя? У тому, що вони засвоїли собі характеристичні риси життя після воскресіння, як вони вказуються в слові Божому, і робили їх якісними в собі. Майбутнє життя постає як відчужене від усього плотського: там не одружуватимуться, не зазіхатимуть, не будуть там харчуватися мертвою їжею, а саме тіло сприймуть духовне.
Отже, хто живе відчужено від усього тілесного, той приймає в себе або відроджує в собі елементи майбутнього після воскресіння життя. Дійди до того, щоб у тобі завмерло все плотське, — і станеш воскреслим до майбутнього воскресіння. Шлях до цього вказує апостол, коли каже: "чиніть по духу, і не будете виконувати пожадливого бажання плоті" (Гал. 5:16).
І засвідчує, що цим шляхом напевно можна досягти очікуваного: "той, хто сіє, — каже він, — у дух, від духа пожне життя вічне" (Гал. 6:8).
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter