9 березня 2028

"Не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм, рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!" (Притч. 6:4-5). Це правило має взяти собі за настанову кожен, хто поклав тепер у серці своєму перед лицем Господа жити вже за заповідями Його. І він не повинен давати сну очам – не цим зовнішнім, а внутрішнім очам розуму, щоб вони пильно дивилися в серце і вірно помічали все, що відбувається там, і тим давали можливість ревнителеві дізнаватися про ворожі підступи і уникнути небезпеки від них. Серце стало тепер поприщем боротьби з ворогом. Туди він безперестанку сіє своє, що відбивається в думках, які, однак, не завжди грубо погані, але здебільшого прикриті удаваною добротою і правотою.

Ланцюг усіх думок – наче хитросплетена сітка! Той, хто пустився слідом за ними без уваги, не мине обплутування, а отже, небезпеки падіння. Ось чому, брате, тримай око розуму твого гострозорим, за допомогою суворої уваги до всього, що відбувається в тобі і біля тебе. Помічай, що пропонує тобі невідступний радник твій з іншого боку, і розбирай, для чого воно пропонується тобі, куди поведе – і ніколи не потрапиш у тенета його.

Не забудь тільки, що увага сама по собі не буває в силі; але коли стоїть у співдружності з тверезістю, бадьорістю і безперестанною до Господа молитвою. Поєднай усе це – і будеш невловний.