Священномученик Олександр Виноградов, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 25-й день / у четверту суботу після Пасхи — Собор новомучеників, які в Бутові постраждали перехідне)

Священномученик Олександр народився 30 серпня 1883 року в селі Станинське Єгор’євського повіту Рязанської губернії в сім’ї селянина Федора Виноградова. Олександр закінчив церковно-парафіяльну школу і до 1910 року працював ткачем на фабриці Князєва в місті Єгор’євську та через близькість міста до рідного села займався селянством. У 1910 році він вступив псаломщиком до храму і до 1918 року служив псаломщиком у Казанській церкві в Єгор’євську. У 1920 році він став служити псаломщиком у Сергіївській церкві в селі Іванівське.

24 грудня 1929 року Олександр Федорович був висвячений на диякона до Знаменської церкви в селі Альошино, а 18 травня 1930 року був рукопокладений на священника до храму Різдва Христового в селі Юр’єво Єгор’євського району, де прослужив до свого арешту. Під час служіння в Юр’єві йому довелося зазнати тих самих гонінь і переслідувань, яких зазнавали тоді священнослужителі Православної Церкви та які до деякої міри описали згодом свідки.

Зокрема, одна зі свідків показала, що, коли ламали один із храмів, отець Олександр казав: “За зламку цієї церкви Бог вас покарає”, — і “відсталі колгоспники” стали обурюватися, сприйнявши ці слова так, що радянська влада намагається закрити церкву.

27 лютого 1938 року отець Олександр був заарештований і допитаний.

— Ваше ставлення до радянської влади? — запитав його слідчий.

— У мене до радянської влади та її політики добре ставлення. Я задоволений радянською владою.

— Чи говорили Ви під час служби в церкві 7 січня вірянам: “Православні, допоможіть, нас обклали великими податками, а заплатити у нас коштів немає; радянська влада нас тисне, щоб ми відмовилися від релігії”?

— 7 січня під час служби я звернувся до вірян за дозволом пройти з тарілкою на потреби, мені віряни дозволили, і я зробив грошовий збір. Але я не казав, що мене обклали великим податком, щоб я відмовився від релігії.

— Під час зламу старої церкви чи говорили Ви, що “за злам цієї церкви Бог вас покарає”?

— Під час зламу старої церкви я цих слів нікому не говорив.

— У висунутому Вам обвинуваченні в активній контрреволюційній антирадянській діяльності винними себе визнаєте?

— Винним себе не визнаю. Я антирадянською агітацією не займався.

На цьому допити припинилися, і 24 лютого слідство було закінчено. 2 березня 1938 року трійка НКВС засудила отця Олександра на розстріл.

Священник Олександр Виноградов був розстріляний 10 березня 1938 року і похований у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.