22 лютого 2028
вівторок · 9 лютого ст. ст.
Віддання свята Стрітення Господнього. Мч. Никифора, з Антіохії Сирської (близько 257). Сщмчч. Маркела, єп. Сікелійського, Філагрія, єп. Кіпрського, та Панкратія, єп. Тавроменійського (I). Прп. Петра Дамаскіна (XII). Прп. Панкратія Печерського, в Дальніх печерах (ХIII). Прпп. Никифора (1557) і Геннадія (близько 1516), Важеозерських. Знайдення мощей свт. Iнокентія, єп. Iркутського (1805). Сщмч. Василія Ізмайлова пресвітера (1930); сщмч. Іоанна Фрязинова пресвітера (1938). Знайдення мощей свт. Тихона, патр. Московського і всієї Русі (1992).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Никифоруглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Ники́фор,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего,/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 1
Любве́ сою́зом связа́вся, Ники́форе,/ разруши́л еси́ я́ве зло́бу не́нависти/ и мече́м во главу́ твою́ усе́чен был еси́,/ му́ченик Боже́ственный вопло́щшагося Спа́са,// Его́же о нас моли́, пою́щих сла́вную па́мять твою́.
Преподобному Панкратію Печерськомуглас 2
Тропар, глас 2
Панкра́тие Богому́дре,/ свяще́нниче Госпо́день изря́дне,/ и чуде́с мно́гих самоде́телю,/ моли́ся Го́сподеви,// во е́же спасти́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
В по́стницех яви́лся еси́ вели́к,/ во иере́ех же нарочи́т/ и в чудотворе́ниях да́ре показа́ся сла́вен,/ свяще́нне о́тче Панкра́тие,// тем тя чтим и ублажа́ем.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 22:39-42; 22:45-23:1)
Святий Петро з таким натхненням запевняв, що не відречеться Господа; а коли дійшло до діла, відрікся від Нього, та ще й тричі. Така неміч наша! Не будь же самовпевнений і, коли входиш у середовище ворогів, на Господа поклади всю надію перемогти їх. Для того і попущене було таке падіння і настільки високій людині, щоб після того ніхто вже не насмілювався сам собою виконати щось добре чи перемогти якогось ворога, внутрішнього чи зовнішнього. Однак, надіятись на Господа надійся, та і своїх рук не опускай. Допомога від Господа приходить на наші зусилля і, поєднуючись з ними, робить їх потужними. Якщо немає цих зусиль, нема на що зійти допомозі Божій, вона і не прийде. Але знову ж, якщо буде в тобі самовпевненість і, як наслідок, відсутність потреби допомоги і пошуку її, вона також не прийде. Як їй прийти туди, де вона вважається зайвою?! І прийняти її в такому випадку нічому. Приймається вона серцем. І серцем відкривається для прийняття почуття необхідності. Так те й інше потрібне. Боже, поможи! але і сам ти не лежи.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter