11 грудня 2027
субота · 28 листопада ст. ст.
Риба
Прмч. і спов. Стефана Нового (767). Мч. Іринарха та святих семи жон (303). Мчч. Стефана, Василія, Григорія, другого Григорія, Іоанна та інших багатьох (VIII). Свт. Феодора, архієп. Ростовського (1394). Сщмч. митр. Серафима (Чичагова) (1937). Сщмчч. Олексія Веселовського, Олексія Смирнова пресвітерів, прмчч. Рафаїла (Тюпина), Вікентія (Нікольського), сщмч. Василія Завгородного диякона і мц. Анісії Масланової (1937); мц. Параскеви Федорової (1938); сщмч. Миколая Крилова пресвітера (1941). Знайдення мощей прп. Сергія Сребрянського архімандрита, спов. (2000).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святому Стефану Новомуглас 4
Тропар, глас 4
По́стнически предподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния/ всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне,/ па́ки же ко страда́льчеству му́жески вооружи́лся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры,/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Стефа́не приснопа́мятне.
Інший тропар, глас 3
Я́ко предпросия́вый, Стефа́не, житие́м по́стническим,/ и в ми́ре облиста́л еси́ тече́нием страда́льчества,/ разгна́л еси́ мра́чную пре́лесть ерети́чествующих,/ показа́вый и́стинную сла́ву правосла́вных,/ сего́ ра́ди просла́вился// я́ко Боже́ственный свиде́тель И́стины Христо́вы.
Кондак, глас 8
Тро́ицы рачи́теля и Боже́ственнаго Стефа́на/ восхва́лим ве́рно пе́сньми, празднолю́бцы, от се́рдца,/ я́ко почествова́вша начерта́ние кра́сное Влады́ки и Ма́тере Его́,/ и согла́сно ны́не от любве́ возопии́м ему́, ра́дующеся:// ра́дуйся, о́тче присносла́вне.
Інший кондак, глас 3
Из непло́дна, преподо́бне, ко́рене/ возрасте́ ветвь/ первострада́льцу тезоимени́те,/ мона́хов наста́вник вели́к, о́тче, яви́лся еси́/ и, я́рости не убоя́вся царя́,/ не хотя́ща Христо́в че́ствовати о́браз,/ сего́ ра́ди сконча́вся,// му́ченический вене́ц прия́л еси́, Стефа́не.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 10:23-31)
"Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не було б пізнано" (Мф. 10:26, Лк. 12:2). Отже, як не ховаємося ми тепер із гріхами своїми, користі від цього нам ніякої немає.
Прийде час, а чи далеко він? — і все вийде назовні. Як же бути? Не треба ховатися. Згрішив — іди і відкрий гріх свій духовному батькові твоєму. Коли отримаєш відпущення, гріх зникне, ніби його не було. Нема чому буде потім відкриватися і являтися. Якщо ж сховаєш гріх і не покаєшся, то збережеш його в собі, щоб було чому виявитися свого часу на викриття тебе.
Все це нам наперед відкрив Бог, щоб ми ще тепер примудрилися обеззброїти Його праведний і страшний суд на нас грішних.
Ще 1 думка
(Лк. 10:19-21)
"Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних, і відкрив те дітям. Так, Отче! Бо таке було Твоє благовоління" (Лк. 10:21). Ось суд над людською мудрістю і розумністю. І він, вочевидь, виконується. Одкровення тепер перед очима в Божественних писаннях, і розумники читають його, але не розуміють. Дивуватися треба: писано просто, а їм усе видається там не так, як написано; немов осліпило їх. Діти бачать і розуміють; а для них відкрите приховано. Такий порядок угодно заснувати Отцю Небесному; отже, і нема чого сперечатися. Якби зовсім не було відкрите істотно потрібне, ну тоді розумники могли б ще заперечувати; а так відкрите – приходь і бери, для того відкрите, щоб ти брав: стань тільки дитиною. – "Як – я?.. Нізащо!" – Ну, як хочеш; і залишайся собі премудрим і розумним, але нічого, однак, істотно потрібного не розумієш і не вміщаєш у своїй голові, блукаєш серед примар та ілюзій, що породжуються твоїм мудруванням і тримають тебе в цілковитому засліпленні, через що ти думаєш, що ти зрячий, а ти "сліпий, закрив очі" (2 Пет. 1:9), тобто дещо бачиш, як крізь густу імлу. Але це не вказує тобі справжньої дороги і не веде до мети, а тільки тримає в безвихідному колі самообману. Визволи нас, Господи, від такого страшного стану!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter