26 жовтня 2027
вівторок · 13 жовтня ст. ст.
.png)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Посту немає
Іверської ікони Божої Матері. Мчч. Карпа, єп. Фіатирського, Папіли диякона, Агафодора та мц. Агафоніки (близько 251). Мч. Флорентія (I–II). Мч. Веніаміна диякона (421–424). Прп. Никити спов. (близько 838). Прп. Веніаміна Печерського, в Дальніх печерах (XIV). Свт. Мелетія, патр. Александрійського (1601). Спомин чуда вмц. Злати (Хриси) у Скоп’є (1912). Сщмчч. Інокентія Кікіна і Миколая Єрмолова пресвітерів (1937). Знайдення мощей сщмч. Фадея (Успенського), архієп. Тверського (1993). Седмиєзерної (ХVІІ) та Звіринецької ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиці перед іконою «Іверська»глас 1
Тропар, глас 1
От святы́я ико́ны Твоея́,/ о Влады́чице Богоро́дице,/ исцеле́ния и цельбы́ подаю́тся оби́льно,/ с ве́рою и любо́вию приходя́щим к ней./ Та́ко и мою́ не́мощь посети́,/ и ду́шу мою́ поми́луй, Блага́я,// и те́ло исцели́ благода́тию Твое́ю, Пречи́стая.
Інший тропар, глас 1
Де́рзость ненави́дящих о́браз Госпо́день,/ и держа́ва нечести́вых безбо́жно в Нике́ю прии́де,/ и по́сланнии безчелове́чно вдови́цу,/ благоче́стно чту́щую ико́ну Богома́тере, истязу́ют,/ но та́я но́щию с сы́ном ико́ну в мо́ре пусти́, вопию́щи:/ сла́ва Тебе́, Чи́стая,/ я́ко непроходи́мое мо́ре плещи́ своя́ подаде́, // сла́ва правоше́ствию Твоему́, Еди́на Нетле́нная.
Кондак, глас 8
А́ще и в мо́ре вве́ржена бысть свята́я ико́на Твоя́, Богоро́дице,/ от вдови́цы, не могу́щия спасти́ сию́ от враго́в,/ но яви́лася есть Храни́тельница Афо́на/ и Врата́рница оби́тели И́верския,/ враги́ устраша́ющая// и чту́щия Тя от всех бед и напа́стей избавля́ющая.
Інший кондак, глас 4
Совозсия́ днесь Све́ту Воскресе́ния свет чи́стыя ико́ны Твоея́,/ обоя́ ве́село торжеству́юще вопие́м:// сохрани́ раб Твои́х благода́тию, Влады́чице.
Преподобному Веніаміну Печерськомуглас 2
Тропар, глас 2
Добр купе́ц бысть, Богому́дре Вениами́не,/ бога́тство бо свое́ тле́нно разда́в,/ купи́л еси́ о́ным нетле́нное в Ца́рствии Небе́снем,/ в не́мже ны́не та́мошних благ наслажда́яся бога́тне,// проси́ нам ми́ра и ве́лия ми́лости.
Кондак, глас 8
Ку́плю жите́йскую я́ко тще́тную оста́вль/ и шед, купи́л еси́ себе́ многоце́нен би́сер Христа́,/ Ему́же во и́ночестем о́бразе/ труды́ и по́двиги, безме́нством же и послуша́нием, преподо́бне Вениами́не, благоугожда́я,// прия́л от Него́ ве́лию и бога́тую ми́лость.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Ще 1 думка
(Лк. 8:1-3)
Господь проповідує, жінки служать Йому від статків своїх і, таким чином, нібито є спільницями в самій проповіді. Не всім дано проповідувати Євангеліє, але всі можуть сприяти його поширенню і бути співучасниками в цій першій на землі справі. Таких співучасників і співучасниць багато було під час проповідницьких трудів святих апостолів, а потім їхніх наступників і, врешті-решт, по всій історії Церкви. Є вони й досі. Наші апостоли на Кавказі і в різних місцевостях Сибіру старанно трудяться, терплячи всіляку скруту і всілякі поневіряння. Вони продовжують справу Господа і святих апостолів. Які жінки і чоловіки пошлють їм допомогу, ті стануть у чин жінок, що служать Господу, і удостояться рівної з тими відплати. Господь сказав: "Той, хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене" (Ін. 13:20). Отже, Він ототожнює Себе з тим, кого посилають на проповідь; отже, і послугу, надану посланцям Його, ототожнить Він із служінням Собі Самому. За законом благості й правди Його, хто як кого приймає, той таку й нагороду отримує (Мф. 10:40-41). Достатнє, здається, спонукання не обмежувати руки своєї в жертвах на допомогу великій справі проповіді євангельської.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter