27 вересня 2027
понеділок · 14 вересня ст. ст.
Їжа з олієюВино
Седмиця 15-та після П’ятидесятниці. ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО. Кончина свт. Іоанна Златоуста (407). Сщмч. Димитрія Ігнатенка пресвітера, Запорізького (1935). Лєснинської ікони Божої Матері (1683).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Перед всеношною Хрест зі співом тропаря і кондака свята переноситься із жертовника на престол. На вечірні «Блажен муж...» 1-й антіфон. Після входу — прокімен дня. На утрені полієлей звершується у вівтарі, величання: «Величаем Тя, Живодавче Христе, и чтем Крест Твой Святый, Имже нас спасл еси от работы вражия» (співається у вівтарі
там же читається Євангеліє)
Замість «Честнейшую» співаємо приспіви свята. 1-й приспів: «Величай, душе моя, Пречестный Крест Господень». Після великого славослов’я — винесення Хреста і поклоніння йому. У соборних і, за благословенням єпархіального архієрея, парафіяльних храмах звершується чин воздвиження Хреста. Відпуст: «Христос, истинный Бог наш, молитвами Пречистыя Своея Матере, силою Честнаго и Животворящаго Креста, (на літургії — з доданням: святых славных и всехвальных апостол, иже во святых отца нашего Иоанна, архиепископа Константиня града, Златоустаго) преподобных и богоносных отец наших, и всех святых, помилует и спасет нас, яко Благ и Человеколюбец». На літургії — вхідний вірш: «Возносите Господа Бога нашего и покланяйтеся подножию ногу Его, яко свято есть». Замість Трисвятого — «Кресту Твоему покланяемся, Владыко…». Хрест залишається на середині храму до віддання свята. На трапезі благословляється вкушання їжі з єлеєм
Тропарі та кондаки
Хрестуглас 1
Тропар, глас 1
Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́/ и благослови́ достоя́ние Твое́,/ побе́ды на сопроти́вныя да́руя// и Твое́ сохраня́я Кресто́м Твои́м жи́тельство.
Кондак, глас 4
Вознесы́йся на Крест во́лею,/ тезоимени́тому Твоему́ но́вому жи́тельству,/ щедро́ты Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же,/ возвесели́ нас си́лою Твое́ю,/ побе́ды дая́ нам на сопоста́ты,/ посо́бие иму́щим Твое́ ору́жие ми́ра,// непобеди́мую побе́ду.
Величание
Велича́ем Тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Крест Твой святы́й,/ и́мже нас спа́сл еси́// от рабо́ты вра́жия.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Серед Великого посту пропонується для поклоніння Чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця; а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: "душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!" (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест. Він нагадує першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається. Других він спонукає у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до раю. Тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
Ще 1 думка
Щойно кровоточива доторкнулася з вірою до Господа і вийшла до неї сила від Господа, «зразу припинилась у неї кровотеча». Кровотеча — образ пристрасних думок і задумів, котрі безперестанно виходять із серця, яке ще не очистилося від усілякого співчуття до гріха; це наша гріховна недуга. Її відчувають ті, хто покаявся і постарався тримати себе чистим не лише зовні, а й внутрішньо. Такі бачать, що із серця безперестанно виходять помислі злі, і страждають від того та шукають лікування собі. Але лікування це не можна знайти ні в собі, ні в інших. Воно від Господа, а саме коли душа доторкнеться до Господа і від Господа вийде сила в душу. Іншими словами, коли відбудеться відчутне спілкування з Господом, про яке свідчать особлива теплота і горіння внутрішнє. Коли, кажу, це стається, одразу душа відчуває, «що зцілилася від недуги». Благо велике; але як його досягнути? Кровоточива протиснулася до Господа й одержала зцілення; і нам належить протискатися до Господа, іти без лінощів тіснотою подвигів внутрішніх і зовнішніх. Тому, хто так іде, все тісно, все тісно і Господа не видно — а потім раптом тут і є Господь. І радість! Царство Боже не приходить помітно...
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter