11 вересня 2027

(Мф. 14:1-13)

Дійшла чутка про справи Господні до Ірода; він при цьому негайно і зробив висновок: це Іоанн воскрес. Чого тільки можна було при цьому подумати! А тим часом він ні про кого не подумав, як тільки про Іоанна. Хто ж це дав такий напрямок його думкам? Совість. Від неї не сховаєш безсовісних справ, суду її нічим не можна виправити. Стративши Іоанна, Ірод привласнював собі право на те, й інші не заперечували такого права, а совість заговорила своє, і слів її не міг він заглушити нічим. Ось йому і бачиться Іоанн. Скільки знаємо ми подібних оповідей, що совість переслідує грішника і мальовничо змальовує йому предмет і справу гріха так, що він бачить їх навіть зовні! Отже, є в нас голос, який ми повинні визнати не нашим голосом. Чиїм же? Божим. Від кого єство наше, від того й голос. Якщо він Божий, то треба його слухати, бо створіння не сміє перечити Творцеві. Голос цей говорить, що є Бог, що ми від Нього перебуваємо в цілковитій залежності і тому не можемо не плекати в собі побожного страху Божого; маючи ж його, ми маємо виконувати волю Божу, яку совість і вказує. Усе це становить слово Боже, написане в єстві нашому, що читається і пропонується нам, і ми бачимо, що люди всіх часів і всіх країн чують це слово і слухають його. Всюди вірують у Бога, всюди слухають совість і сподіваються на майбутнє життя. Це тільки нині якось у моду увійшло не визнавати цих істин. Так чинять натуралісти, природники; отже, природники проповідують протиприродне вчення.

(Мф. 20:29-34)
Два сліпці Єрихонські волають, і Господь повертає їм зір. Але хіба тільки ці одні сліпці були в місцях тих? Звичайно, ні. Чому ж ці отримали прозріння, а інші ні? Через те, що не волали; а не волали через те, що не мали надії; надії ж не мали через те, що не догоджали Богові; Богові не догоджали через те, що мало вірували. До кого прийде справжня віра, той у ту ж хвилину почне догоджати Богові; а з догоджанням Богові почне входити і надія; а від усього цього — молитва, яка спонукає всіляку допомогу згори. Таким вже відмови не буває. Та вони і просити вміють, і вірно знають, що просити треба, і міру прохання розуміють, і невідступність терплячу в молитві тримають. Усе це неодмінно треба, щоб мати успіх; сама по собі молитва слабкокрила.