15 серпня 2027
неділя · 2 серпня ст. ст.
Їжа з олієюВино
Неділя 8-ма після П’ятидесятниці. Перенесення з Єрусалима до Константинополя мощей первомч. архідиякона Стефана (близько 428) і знайдення мощей правв. Никодима, Гамаліїла та сина його Авива. Сщмч. Стефана, папи Римського, і тих, що з ним (257). Блж. Василія Спасо-Кубенського (ХV). Блж. Василія, Христа заради юродивого, Московського, чудотворця (1557). Прмч. Платона (Колегова) (1937). Ачаїрської ікони Божої Матері (XXI).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 7
Тропар, глас 7
Разруши́л еси́ Кресто́м Твои́м сме́рть,/ отве́рзл еси́ разбо́йнику ра́й,/ мироно́сицам пла́ч преложи́л еси́,/ и апо́столом пропове́дати повеле́л еси́,/ я́ко воскре́сл еси́, Христе́ Бо́же,/ да́руяй ми́рови// ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 7
Не ктому́ держа́ва сме́ртная/ возмо́жет держа́ти челове́ки:/ Христо́с бо сни́де, сокруша́я и разоря́я си́лы ея́;/ связу́емь быва́ет а́д,/ проро́цы согла́сно ра́дуются,/ предста́, глаго́люще, Спа́с су́щим в ве́ре:// изыди́те, ве́рнии, в воскресе́ние.
Святому Стефануглас 4
Тропар, глас 4
Ца́рским венце́м венча́ся/ твой верх от страда́ний,/ я́же претерпе́л еси́ по Христе́ Бо́зе,/ му́чеников первострада́льче Стефа́не,/ ты бо, иуде́йское обличи́вый неи́стовство,/ ви́дел еси́ твоего́ Спа́са одесну́ю Отца́:// Того́ у́бо моли́ о душа́х на́ших.
Інший тропар, глас 3
Апо́столом совсе́льник/ и страстоте́рпцем первострада́лец,/ Христо́в служи́тель, прехва́льне Стефа́не,/ пе́рвее бо соверши́в муче́ния тече́ние,/ безчи́сленныя ро́ды челове́к ра́вно Подвигополо́жнику Христу́ приведе́./ Те́мже я́ко апо́стола и страда́льца верхо́внаго/ чту́ще тя, мо́лим:/ моли́ Христа́ Бо́га/ дарова́ти нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 6
Пе́рвый сея́лся еси́ на земли́ Небе́сным де́лателем,/ всехва́льне Стефа́не,/ пе́рвый на земли́ за Христа́ кровь излия́л еси́, Блаже́нне,/ пе́рвый от Него́ побе́ды венце́м увя́злся еси́ на Небесе́х,/ страда́льцев нача́ло,/ вене́чниче, му́чеников первострада́льне.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Св. Стефан каже: "Всевишній не в рукотворних храмах живе... Який дім збудуєте Мені, каже Господь, або яке місце для спокою Мого?". Тільки нерукотворний храм серця може вмістити Бога, як сказав Господь: "хто любить Мене, той дотримається Моїх слів, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю в нього створимо" (Ін. 14:23). Як це відбувається — незбагненно для нас; але воно так є, бо очевидно буває, що тоді "Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю" (Флп. 2:13).
Не міркуй і тільки віддай Господу серце твоє, а Він Сам влаштує з нього храм Собі, але віддай нероздільно. Якщо будуть частини невіддані, то з нього не можна буде влаштувати цільного храму, бо одне буде гниле, інше розбите — і вийде, якщо тільки вийде, храм з дірками, або без даху, або без дверей. А в такому жити не можна; Господа в ньому й не буде. Тільки здаватися буде, що це храм, а насправді якесь нагромадження.
Ще 1 думка
(Мф. 21:33-42)
У притчі про виноградник зображено Церкву старозавітну і Боже про неї піклування. Новозавітна Церква успадкувала старозавітну, тому й до неї може стосуватися притча ця, а оскільки кожен християнин теж церква Бога живого, то й до нього. Останнє значення для нас потрібніше. Що згідно цього значення виноградник? Душа, що отримала відпущення гріхів, благодать відродження, дар Святого Духа, як запоруку спадщини вічного Царства, слово Боже, святі таїнства, ангела-хранителя. Хто виноградарі? Свідомість і свобода. Вони отримують дари і дають зобов'язання обробляти їх і плодоносити Господу. Хто несумлінні виноградарі? Ті, які вигодами християнськими хочуть користуватися і користуються, скільки це доречно в зовнішньому порядку життя, а гідних Господу плодів духовних не приносять. Хто посланці від Господа? Совість зі страхом Божим, слово Боже, вчителі та пастирі, якими хоче Господь напоумити невиправних. Ті, хто не хоче виправитися, не слухають їх; деякі женуть їх і намагаються заглушити їхній голос; інші ж доходять до того, що і проти Самого Господа починають ворогувати, коли віру в Нього відкидають у різних видах. Кінець: "злих жорстоко погубить".
(Мф. 14:14-22)
Перед дивовижним насиченням п'яти тисяч чоловік учні Господні хотіли, щоб народ було відпущено, але Господь сказав їм: "не треба їм іти, ви дайте їм їсти" (Мф. 14:16, пор. Мк. 6:37). Завчімо це слово, і щоразу, як ворог вселятиме нам відмовити прохачеві, кажімо від особи Господа: "не треба їм іти, ви дайте їм їсти" — і даймо, що знайдеться під рукою. Багато відбиває ворог бажання благодіяти, вселяючи, що прохач, можливо, не вартий, щоб йому подано було, а ось же Господь не розбирав гідності тих, хто возлежав: усіх однаково пригостив, а, звісно, не всі були однаково Йому віддані; були, можливо, і такі, які потім кричали: "розіпни!" (Лк. 23:21, Мк. 15:13-14, Ін. 19:6,15). Такий і загальний Божий Промисел про нас: "Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних" (Мф. 5:45).
Якби Господь допоміг нам хоча б трохи-трохи бути "милосердними, як Отець наш Небесний милосердний!" (Лк. 6:36).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter