13 липня 2027

вівторок · 30 червня ст. ст.

Сьогодні
Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія.Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського (1918)Прп. Петра, царевича Ординського (Ростовського) (1290)Сщмчч. Олексія ВведенськогоТимофія Петропавловського пресвітерівпрмч. Никандра (Прусака) (1918)мч. Іоанна Демидова (1944)Знайдення мощей прп. Іларіона Троєкурівського (1999)Баликінської (1711)Горбанівської (1786)Волинської (ХХ)

Седмиця 4-та після П’ятидесятниці · Глас 2

Посту немає

Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів: Петра, Андрія, брата його, Якова Зеведєєва, Іоанна, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфєєва, Іуди Яковля, або Фадея, Симона Зілота і Матфія. Прп. Петра, царевича Ординського (Ростовського) (1290). Прославлення свт. Софронія, єп. Іркутського (1918). Сщмчч. Олексія Введенського, Тимофія Петропавловського пресвітерів, прмч. Никандра (Прусака) (1918); прмч. Феогена (Козирева) (1939); мч. Іоанна Демидова (1944). Знайдення мощей прп. Іларіона Троєкурівського (1999). Баликінської (1711), Горбанівської (1786) і Волинської (ХХ) ікон Божої Матері.

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолРим. 9:18-33 (зач. 102)
АпостолРим. 10:11-11:2 (зач. 104)
ЄвангелієМф. 11:2-15 (зач. 40) — за понеділок
ЄвангелієМф. 11:16-20 (зач. 41) — за вівторок (під зачало)

Апостолам

Апостол1Кор. 4:9-16 (зач. 131)
ЄвангелієМк. 3:13-19 (зач. 12)

Тропарі та кондаки

Апостоламглас 4

Тропар, глас 4

Апо́столов первопресто́льницы/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 2

Ка́мень Христо́с ка́меня ве́ры прославля́ет све́тло,/ ученико́в преизря́дна,/ и с Па́влом весь дванадесяточи́сленный собо́р днесь;/ и́хже па́мять соверша́юще ве́рно,// сих Просла́вльшаго прославля́ем.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?

Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.

Ще 2 думки

(Мф. 11:16-20)

Говорить Господь, що ми, котрі не слухають Євангелія, схожі на тих, котрим співають веселих пісень, - вони не танцюють; співають сумних - вони не плачуть; нічого з ними не вдієш. Обіцяють Царство Небесне, пресвітле і прерадісне, - не ворушимось, ніби не нам говорять. Погрожують судом невідкупним і муками нескінченними - не тривожимося, ніби не чуємо. Забиті, втратили всяке почуття самозбереження істинного. Йдемо, як ніби нас ведуть, прямо на погибель, і жодної турботи про свою долю. Опустили руки, віддалися зневірі: що буде, те буде!

Ось яке становище наше! Чи не тому так часті самогубства? І це плід сучасних учень, сучасних поглядів на людину і її значення! Ось вам і прогрес! Ось і просвітництво! Краще вже зовсім бути невігласом, та зі страхом Божим душу свою врятувати, ніж, досягнувши звання освіченого, загинути на віки вічні, за все життя не згадавши про те, що буде після смерті.

Зі слова Божого, що визначає і Царство Небесне, і пекло, не пройде і йота єдина: все буде, як написано. Прийми ж кожен це до серця як справу, що особисто тебе стосується, і подбай про себе, скільки є сил і скільки ще часу залишилося.

(Мк. 3:13-19)
Обрав Господь апостолів, "щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь, і щоб вони мали владу зцілювати від хвороб і виганяти бісів" (Мк.3:14-15). І всякий християнин обраний, і обраний на подібні ж справи, а саме: бути з Господом безперервною пам'яттю про Нього і усвідомленням Його всюдиприсутності, проповідуванням і виконанням Його заповідей і готовністю сповідувати віру свою в Нього. У тому колі, де відбувається таке сповідання, воно буде гучною проповіддю для тих, хто чує. Усякий християнин має владу лікувати недуги, не чужі, а свої, і не тілесні, а душевні, тобто гріхи та гріховні звички; виганяти бісів, відрізуючи злі помисли, які вони вселяють, і погашаючи збудження пристрастей, які вони розпалюють. Роби так і будеш апостолом, виконавцем того, на що ти обраний Господом, виконавцем свого посланництва. Коли досягнеш успіху спочатку в усьому цьому, тоді, можливо, Господь призначить тобі й особливе посольство - спасати інших, після того, як врятуєш себе, і допомагати тим, хто піддасться спокусам, після того, як сам пройдеш усі спокуси, усі проби в добрі та злі. Але твоя справа - над собою трудитися: на це вже ти обраний; інше ж у руках Божих. Той, хто смиряється, буде піднесений (Мф.23:12, Лк.14:11).

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter