7 червня 2027
понеділок · 25 травня ст. ст.
Третє знайдення чесної глави святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Iоанна (близько 850). Мц. Вікторії Єфеської. Сщмч. Ферапонта, єп. Кіпрського (IV). Свт. Інокентія, архієп. Херсонського і Таврійського (1857). Прмц. Єлени (Коробкової) (1938). Прмч. Тавріона (Толоконцева) (1939).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Святому Іоанну Предтечіглас 4
Тропар, глас 4
От земли́ возсия́вши, Предте́чева глава́/ лучи́ испуща́ет нетле́ния ве́рным исцеле́ний/ свы́ше собира́ет мно́жество А́нгел,/ до́ле же созыва́ет челове́ческий род,/ единогла́сную возсыла́ти сла́ву Христу́ Бо́гу.
Кондак, глас 6
Проро́че Бо́жий и Предте́че благода́ти,/ главу́ твою́, я́ко ши́пок свяще́ннейший, от земли́ обре́тше,/ исцеле́ния всегда́ прие́млем,/ и́бо па́ки, я́коже пре́жде, в ми́ре проповедуеши покая́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Що нам робити? Цей Чоловік багато чудес творить" (Ін. 11:47). Тільки це і знайшла в Спасителі винного іудейська вченість. І в наші дні німецька вченість тільки й знаходить недоречного в Євангелії Христовому, що надприродне: все добре, тільки це, бач, не йде. І в рішенні обидві вченості зійшлися. Іудейська вирішила: "краще, щоб одна людина померла" (Ін. 11:50), а не всі загинуть; і німецька поклала: усунемо надприродне, щоб зберегти всі інші істини євангельські. Що ж вийшло? Ті згубили народ, а ці розгубили всі християнські істини, і тепер залишилися майже ні при чому.
Господь є наріжний камінь будівлі спасіння; так і віра в надприродне є наріжним каменем усієї будівлі богонатхненної істини. Сам Спаситель, в особі Своїй, — вінець надприродності, а в Церкві — невичерпне Джерело її. Той, хто торкається цього пункту, торкається зіниці ока Божого.
Ще 2 думки
(Мф. 11:2-15)
«Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е»* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує – розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його".
(Лк. 7:17-30)
Святий Іоанн Предтеча посилає учнів своїх запитати Господа: чи Він «Той, Котрий має прийти» (Лк. 7:19), чи іншого чекати треба? Не для себе він так запитував, бо знав точно, Хто Іісус Христос, будучи сповіщений про це з неба, але для учнів. І учні шукали розв'язання цього питання не із співзапитування, а зі щирого бажання знати істину. Таким немає потреби багато говорити; Господь і не говорить, а тільки вказує на те, що було в ту пору Ним здійснено. Божественні справи свідчили про Божество Його. Це було так очевидно, що ті, хто запитував, не стали вже більше запитувати. Так і завжди. Сила Божа живе в Церкві; щирий шукач істини негайно відчуває її на дотик і переконується в істині. Це випробуване засвідчення покладає кінець усім питанням і повністю заспокоює. Хто ж не хоче вірити і, втративши віру, починає шукати в Церкві та християнстві не основи віри, а приводів ніби виправдати своє невір'я, тому ніякі вказівки не здаються задовільними. Невір'я ж своє він вважає ґрунтовним, хоч підстави його дріб'язкові й нікчемні. Того хоче його серце — тому все і стерпно.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter