6 травня 2027
четвер · 23 квітня ст. ст.
Прп. вел. кн. Анастасії Києво-Покровської (1900) (перехідне святкування в четвер Світлої седмиці). Вмч. Георгія Побідоносця (303). Мц. цариці Олександри (303). Мчч. Анатолія і Протолеона (303). Сщмч. Василія Слотвинського ієрея (1919). Сщмч. Іоанна Ансерова пресвітера (1940). Прп. Софії (Хотокуріду) (1974). Іверської ікони Божої Матері (друге знайдення списку ікони у 2012 р.).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Великомученику Георгіюглас 4
Тропар, глас 4
По́двигом до́брым подвиза́лся еси́, страстоте́рпче Христо́в,/ ве́рою, и мучи́телей обличи́л еси́ нече́стие,/ же́ртва же благоприя́тна Бо́гу прине́слся еси́,/ те́мже и вене́ц прия́л еси́ побе́ды,// и моли́твами, свя́те, твои́ми все́м подае́ши прегреше́ний проще́ние.
Кондак, глас 4
Возде́лан от Бо́га показа́лся еси́ благоче́стия де́латель честне́йший,/ доброде́телей рукоя́ти собра́в себе́,/ се́яв бо в слеза́х, весе́лием жне́ши,/ страда́льчествовав же кро́вию, Христа́ прия́л еси́,// и моли́твами, свя́те, твои́ми все́м подае́ши прегреше́ний проще́ние.
Богородиці перед іконою «Іверська»глас 1
Тропар, глас 1
От святы́я ико́ны Твоея́,/ о Влады́чице Богоро́дице,/ исцеле́ния и цельбы́ подаю́тся оби́льно,/ с ве́рою и любо́вию приходя́щим к ней./ Та́ко и мою́ не́мощь посети́,/ и ду́шу мою́ поми́луй, Блага́я,// и те́ло исцели́ благода́тию Твое́ю, Пречи́стая.
Інший тропар, глас 1
Де́рзость ненави́дящих о́браз Госпо́день,/ и держа́ва нечести́вых безбо́жно в Нике́ю прии́де,/ и по́сланнии безчелове́чно вдови́цу,/ благоче́стно чту́щую ико́ну Богома́тере, истязу́ют,/ но та́я но́щию с сы́ном ико́ну в мо́ре пусти́, вопию́щи:/ сла́ва Тебе́, Чи́стая,/ я́ко непроходи́мое мо́ре плещи́ своя́ подаде́, // сла́ва правоше́ствию Твоему́, Еди́на Нетле́нная.
Кондак, глас 8
А́ще и в мо́ре вве́ржена бысть свята́я ико́на Твоя́, Богоро́дице,/ от вдови́цы, не могу́щия спасти́ сию́ от враго́в,/ но яви́лася есть Храни́тельница Афо́на/ и Врата́рница оби́тели И́верския,/ враги́ устраша́ющая// и чту́щия Тя от всех бед и напа́стей избавля́ющая.
Інший кондак, глас 4
Совозсия́ днесь Све́ту Воскресе́ния свет чи́стыя ико́ны Твоея́,/ обоя́ ве́село торжеству́юще вопие́м:// сохрани́ раб Твои́х благода́тию, Влады́чице.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Благодійна праця тих, які здоровими міркуваннями розбивають хибну брехню, що нагромаджується проти істини Воскресіння. Читай і озброюйся цими міркуваннями; але водночас не лінуйся все більше і більше давати простору для входу в тебе сили Воскресіння Христового. Що більше будеш робити це, то більше будеш дихати повітрям Воскресіння, і тим безпечнішим ставатимеш від усіх стріл ворожих, спрямованих проти цієї істини.
Спитаєш: що ж для цього треба? Нічого особливого: будь тим, чим маєш ти бути за Завітом, у який вступив у святому Хрещенні, яке є нашим воскресінням. Обплював ти сатану і всі справи його? - і продовжуй так себе тримати у ставленні до нього. Поєднався ти з Христом? - і будь з Ним.
Справи темряви і світла явні. Бігай одних і будь старанним до інших. Але роби це без усяких поступок, навіть найменших, щоб нормою життя твого було таке: немає спілкування світла з темрявою, Христа з веліаром.
Ще 1 думка
(Лк. 12:2-12)
"Не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть; але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після смерті вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся." (Лк. 12:4-5). Найбільший у нас страх - смерті. Але Господь каже, що страх Божий має бути вищим за страх смерті. Коли так складуться обставини, що необхідно або втратити життя, або вчинити проти веління страху Божого, - краще помри, але не йди проти страху Божого, бо якщо підеш проти страху Божого, то за смертю тілесною, якої все ж таки не оминути, зустрінеш іншу смерть, яка безмірно страшніша від усіх найстрашніших смертей тілесних. Якби це останнє було завжди в думці, страх Божий не слабшав би в нас і не було б у нас ніяких справ, протилежних страху Божому. Припустимо, що повстають пристрасті. У той час коли вони повстають, совість, оживлена страхом Божим, вимагає йти їм наперекір; відмова вимозі пристрастей здається розставанням із життям, вбиванням тіла. Тому-то, коли відродяться останнього роду тривожні почуття і почнуть хитати совість, поспіши відновити страх Божий і страх суду Божого з його наслідками. Тоді побоювання найстрашнішої смерті прожене побоювання смерті слабшої, і тобі легко буде встояти у вимогах обов'язку і совісті. Ось як виконується те, що сказано у Премудрого: "пам'ятай про твій кінець, і навіки не згрішиш" (Сир.7,39).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter