20 лютого 2027

субота · 7 лютого ст. ст.

Cедмиця 38-ма після П’ятидесятниці · Глас 4 · Посту немає

Прп. Парфенія, єп. Лампсакійського (IV). Прп. Луки Елладського (близько 946). Мчч. 1003-х Нікомідійських (303). Сщмч. Феодора Статкевича ієрея (1919). Сщмч. Олександра Тализіна пресвітера (1938); сщмч. Олексія Троїцького пресвітера (1942). Прославлення прп. Воніфатія Феофаніївського, Київського (2011). Знайдення мощей блж. Варфоломія Чигиринського (2012).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Тим. 2:11-19 (зач. 293)

ЄвангелієЛк. 18:2-8 (зач. 88)

Тропарі та кондаки

Преподобному Парфеніюглас 4

Тропар, глас 4

Бо́же оте́ц на́ших,/ творя́й при́сно с на́ми по Твое́й кро́тости,/ не отста́ви ми́лость Твою́ от нас,/ но моли́твами их// в ми́ре упра́ви живо́т наш.

Кондак, глас 3

Чуде́с прия́л еси́ Боже́ственную благода́ть,/ богому́дре свяще́нне Парфе́ние, чудотво́рче богоно́се,/ вся́ ве́рных стра́сти очища́я,/ ду́хи лука́вства, о́тче, изгоня́я,/ сего́ ра́ди тя́ воспева́ем,// я́ко ве́лия таи́нника Бо́жия благода́ти.

Молитви на сьогодні

КанонУмилительний до Господа нашого Іісуса Христа КанонПодячний Пресвятій Богородиці з Акафістом КанонАнгелу Хранителю КанонУсім святим КанонЗа спочилих АкафістСобору Всіх Святих АкафістЗа упокій всіх спочилих

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 18:2-8)
Щоб зробити більш виразною ту істину, "що треба завжди молитися і не сумувати" (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.

Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter