12 січня 2027
вівторок · 30 грудня ст. ст.
Мц. Анисії (285–305). Сщмч. Зотика пресвітера, сиріт годувальника (IV). Ап. від 70-ти Тимона (I). Мч. Філетера Нікомідійського (311). Прп. Феодори Кесарійської (VIII). Прп. Феодори Царгородської (940). Свт. Макарія, митр. Московського (1563). Мц. Марії Данилової (1946).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мучениці Анисіїглас 4
Тропар, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Ани́сия,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе́ и́щущи страда́льчествую,/ и сраспина́юся и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю,/ но я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 4
Наста́ светоно́сный день чуде́сных по́двиг твои́х, страстоте́рпице пресла́вная,/ днесь Бо́жия честна́я Це́рковь пра́зднует и созыва́ет вопи́ти тебе́:// ра́дуйся, де́во му́ченице Ани́сие всеблаже́нная.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(1Пет. 3:10-22)
"Господа Бога святіть у серцях ваших" (1Пет. 3:15). Освячення Господа в серці є душа і дух змальованої вище потаємної людини серця. Як спочатку Бог, створивши з частинок пилюки тіло людини, вдихнув у нього подих життя і стала людина, якою має бути; так і створена всередині з показаних чеснот "потаємна людина серця" (1Пет. 3:4) тоді тільки виявиться справжньою духовною людиною, коли це серце святитиме Господа Бога, як і в молитві Господній читаємо: "хай святиться ім'я Твоє". Якщо не буде цього, то людина, яку зліплюють зі сказаних чеснот, вийде мертвонародженим дитям без духу життя. Нехай знають це ті, хто думає обійтися з одними якимись чеснотами без жодного відношення до Бога! Що є святити Бога в серці? Невпинно благоговіти перед Ним, завжди носячи в розумі думку про Його всюдисущість, всією ревністю ревнувати, в кожну мить бути угодним перед Ним і з усіляким страхом остерігатися всього Йому неугодного, а особливо ж, Його отцівській турботі віддавши все життя своє, і тимчасове, і вічне, усе, що трапляється, смиренно, покірно й вдячно приймати, як те, що прямо від руки Його йде.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter