Священномученик Зотик пресвітер, сиріт годувальник

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 30-й день

Священномученик Зотик, сиріт годувальник, був знатним і багатим римлянином, перебував на службі у святого Константина Великого (306–337). Коли цар переніс столицю із Рима до Константинополя, туди переселився і Зотик. Невдовзі, зрікшись мирських почестей, він прийняв священний сан.

Святий став доглядати у своєму будинку і годувати жебраків та мандрівників. Потім, отримавши гроші від святого Константина, він влаштував лікарню і будинок. Там священномученик приймав прокажених, викуповуючи їх у воїнів, яким було наказано топити хворих у морі.

Після смерті рівноапостольного Константина на престол вступив його син Констанцій (337–361), послідовник аріанської єресі. Йому донесли на святого Зотика, що він одержав від покійного імператора великі гроші. Констанцій зажадав від пресвітера Зотика звіту про їхнє витрачання. Святий показав імператорові влаштовані ним лікарню та будинок.

Констанцій розгнівався, бо вважав, що на отримані від його батька гроші святий Зотик придбав коштовності. Він хотів отримати ці коштовності назад. Імператор наказав прив’язати святого Зотика до диких мулів, які тягли святого по камінню. Все його тіло було роздерте, і святий мученик віддав душу Богові.

На місці смерті священномученика Зотика забило джерело чистої води, від якої багато хто отримував зцілення.