Мучениця Марія Данилова

День пам'яті (н. ст.)

Місяця грудня на 30-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Мучениця Марія Федорівна Данилова народилася 25 лютого 1884 року у сім’ї робітника-ткача. Два роки Марія навчалася у школі. Потім вона пішла стопами батька: працювала мотальницею і ткалею.

1917 року Марія Федорівна була захоплена ідеєю робітничо-селянської влади. Наступного року вона навіть стала членом ВКП(б). Але 1920 року Марія Федорівна вийшла із партії і стала ревним членом Церкви.

Жила Марія Данилова у місті Гаврилів-Ям, сім’ї не мала. Вийшовши на пенсію, вона працювала у радгоспі різноробочою. Головною турботою Марії Федорівни була церква. Майбутня мучениця була членом церковної ради і виконувала обов’язки церковного старости.

Коли у жовтні 1936 року церкву було закрито, Марія Федорівна ходила по селах і збирала підписи громадян проти її закриття. Вона їздила до Ярославля і Москви клопотати про повторне відкриття церкви. 10 березня 1937 року група вірян у кількості 70-80 осіб за участі й організації Марії Федорівни пішла до сільської ради з вимогою відкрити церкву. Однак віряни були розігнані міліцією. Подія стала приводом для арешту Марії Данилової.

25 жовтня 1937 року мученицю Марію було заарештовано. 16 листопада 1937 року її засудили як «учасницю контрреволюційного церковно-повстанського угруповання». Також її визнали винною в «нелегальних зборищах» і «погромно-повстанській пропаганді». Святій призначили покарання у вигляді десяти років виправно-трудових таборів.

Відбувши майже весь строк ув’язнення, Марія Федорівна Данилова померла в таборі 12 січня 1946 року за нез’ясованих обставин. Мучениця Марія була похована у братській могилі табору.