4 серпня 2026
вівторок · 22 липня ст. ст.
Мироносиці рівноап. Марії Магдалини (I). Перенесення мощей сщмч. Фоки (403–404). Прп. Корнилія Переяславського (1693). Сщмч. Михаїла Накарякова пресвітера (1918); сщмч. Олексія Ільїнського пресвітера (1931).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Рівноапостольній Марії Магдалиніглас 1
Тропар, глас 1
Христу́, нас ра́ди от Де́вы ро́ждшемуся,/ честна́я Магдали́но Мари́е, после́довала еси́,/ Того́ оправда́ния и зако́ны храня́щи./ Те́мже днесь всесвяту́ю твою́ па́мять пра́зднующе,/ грехо́в разреше́ние// моли́твами твои́ми прие́млем.
Кондак, глас 3
Предстоя́щи, пресла́вная, у Креста́ Спа́сова со ины́ми мно́гими,/ и Ма́тери Госпо́дни состра́ждущи, и сле́зы точа́щи,/ сие́ в похвалу́ приноша́ше глаго́лющи:/ что сие́ есть стра́нное чу́до?/ Содержа́й всю тварь, пострада́ти изво́ли.// Сла́ва держа́ве Твое́й.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 21:23-27)
На запитання Господа про Іоанна Предтечу архієреї і старці думали: так скажемо чи так, все для нас невигідно, а тому вирішили краще прикритися незнанням. Вигода своя зв'язала їм язик і не дала їм засвідчити істину. Якби вони любили істину більше, ніж себе, була б інша мова, інша була б і справа. Власна вигода закрила істину і не допустила її до серця, завадила утворитися щирому переконанню і зробила серце байдужим до неї. І завжди так: егоїстичні прагнення — первинні вороги істини. Всі інші вороги йдуть за ними і діють за їхнім посередництвом. Якщо розібрати, як народилися всі хибні думки та єресі, то виявиться, що джерело їх усіх саме це. На словах істина — істина, а на ділі [вона їм] заважає, істина стосовно того й іншого, треба її усунути і поставити на місце її сприятливу нам брехню, [думають вони]. Чому, наприклад, є матеріалісти-нігілісти? Тому, що ідея Бога Творця, Промислителя і Судді, з ідеєю про духовність душі, заважає їм ширше жити за своїми нахилами; ось і усувають її. Що не істина керує нігілістами, це видно з нікчемності підстав, на яких вони стверджуються: їм бажано, щоб було так, як вони думають, і всяку примару, що відображає їхні думки, вони виставляють як свідка істини. Якби вони протверезіли хоч трохи, негайно б побачили брехню свою. Але себе шкода, тому й залишаються так, як є.
Ще 1 думка
(Мф. 21:28-32)
У притчі про двох синів другий з них моторно "сказав: іду,... і не пішов" (Мф.21:30). Це образ усіх незрілих благих намірів, які привести до виконання не вистачає потім сталості, волі й терпіння. Серце легке негайно готове на будь-яке добро, що трапляється йому, але нетверда і нетрудолюбна воля відмовляється від роблення на перших же порах. Ця неміч зустрічається майже у всіх. Як же уникнути такої неспроможності перед самим собою і перед іншими? А ось як: не починай нічого не обдумавши і не розрахувавши, що на те, що робиться, вистачить сил. Так Господь повелів у притчі про того, хто починає війну і починає будувати будинок. У чому ж цей розрахунок? У тому, за словами тих же припливних навіювань Господа, щоб озброїтися наперед самовіддачею і терпінням. Подивися, чи є в тебе ці підпори всіх трудівників у добрі, і якщо є, починай справу, а якщо ні, то наперед запасися ними. Якщо запасешся, то, що не трапиться на шляху до наміченого, все перетерпиш і подолаєш, і розпочате доведеш до кінця. Розрахунок не те значить, що якщо важкувата справа - кинь, а те, щоб надихнути себе на всяку працю. Звідси буде виходити твердість волі і постійність діяння. І не буде з тобою ніколи того, щоб ти сказав - іду, а потім не пішов.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter