6 липня 2026
понеділок · 23 червня ст. ст.
Володимирської (Києво-Вишгородської) ікони Божої Матері (1480). Мц. Агрипини (253–260). Мчч. Євстохія, Гаїя, Провія, Лоллія, Урвана та інших (IV). Прав. отрока Артемія Веркольського (1545). Друге перенесення мощей свт. Германа, архієп. Казанського (1714). Сщмчч. Олександра Миропольського, Петра Смородінцева пресвітерів (1918); сщмч. Митрофана (Краснопольського), архієп. Астраханського (1919). Собор Володимирських святих. Псково-Печерської, йменованої «Розчулення» (1524), Заоникіївської (1588) та йменованої «Вратарниця», або «Незгасима Свіча» (1894), ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Мучениці Агрипиніглас 4
Тропар, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Агрипи́на,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе́ и́щущи страда́льчествую,/ и сраспина́юся и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю,/ но я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 4
Све́тлых по́двиг твои́х светоно́сный наста́ день,/ во́ньже почита́ющи сих, Боже́ственная Це́рковь/ вся созыва́ет ве́село вопи́ти тебе́:/ ра́дуйся, де́во и му́ченице,// Агрипи́но всечестна́я.
Володимирській (Києво-Вишгородській) іконі Божої Матеріглас 4
Тропар, глас 4
Днесь све́тло красу́ется сла́внейший град наш/ я́ко зарю́ со́лнечную восприе́мши, Влады́чице,/ чудотво́рную Твою́ ико́ну,/ к не́йже ны́не мы притека́юще и моля́щеся Тебе́, взыва́ем си́це:/ о, пречу́дная Влады́чице Богоро́дице!/ Моли́ся из Тебе́ воплоще́нному Христу́ Бо́гу на́шему,/ да изба́вит град сей и вся́ гра́ды и страны́ христиа́нския/ невреди́мы от всех наве́т вра́жиих,// и спасе́т ду́ши на́ша, я́ко Милосе́рд.
Кондак, глас 8
Взбра́нной Воево́де победи́тельная,/ я́ко изба́вльшеся от злых/ прише́ствием Твоего́ честна́го о́браза, Влады́чице Богоро́дице,/ све́тло сотворя́ем пра́зднество сре́тения Твоего́ и обы́чно зове́м Ти́:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 13:10-23)
Чому багато хто не розуміє бесід про духовні речі? Через отовстіння серця. Коли серце сповнене пристрастей до земних речей, тоді воно грубіє, як сказано: "потовстів, погрубів, став гладкий" (Втор. 32:15). У цьому вигляді воно, як важка гиря, донизу тягне і приковує до землі всю душу і з її розумом. Тоді, обертаючись постійно в колі низьких речей, і вона стає низькодумною і не може здійматися вгору, як обтяжений їжею птах. Обертаючись же, розум не бачить горнього, і весь склад його противний йому... То зовсім невідома для нього країна. У сумі своїх понять і дослідів не має він нічого, до чого міг застосувати тамтешнє, щоб побачити його хоч дзеркалом у здогадці. Тому ні сам міркувати про те не береться, ні інших міркувальників слухати охоти не має, і книжок, у яких написано про те, до рук не візьме. Чи не тому в багатьох ви зустрінете іноді не один журнал світський, а духовного жодного, жодної духовної книги, навіть Євангелія?
Ще 1 думка
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter