6 травня 2026
середа · 23 квітня ст. ст.
Вмч. Георгія Побідоносця (303). Мц. цариці Олександри (303). Мчч. Анатолія і Протолеона (303). Сщмч. Василія Слотвинського ієрея (1919). Сщмч. Іоанна Ансерова пресвітера (1940). Прп. Софії (Хотокуріду) (1974). Іверської ікони Божої Матері (друге знайдення списку ікони у 2012 р.). Моздоцької та Дубенської (Красногірської) (XVII) ікон Божої Матері (перехідні святкування у Преполовіння П’ятидесятниці).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Цього дня звершується мале освячення води
Тропарі та кондаки
Великомученику Георгіюглас 4
Тропар, глас 4
По́двигом до́брым подвиза́лся еси́, страстоте́рпче Христо́в,/ ве́рою, и мучи́телей обличи́л еси́ нече́стие,/ же́ртва же благоприя́тна Бо́гу прине́слся еси́,/ те́мже и вене́ц прия́л еси́ побе́ды,// и моли́твами, свя́те, твои́ми все́м подае́ши прегреше́ний проще́ние.
Кондак, глас 4
Возде́лан от Бо́га показа́лся еси́ благоче́стия де́латель честне́йший,/ доброде́телей рукоя́ти собра́в себе́,/ се́яв бо в слеза́х, весе́лием жне́ши,/ страда́льчествовав же кро́вию, Христа́ прия́л еси́,// и моли́твами, свя́те, твои́ми все́м подае́ши прегреше́ний проще́ние.
Богородиці перед іконою «Іверська»глас 1
Тропар, глас 1
От святы́я ико́ны Твоея́,/ о Влады́чице Богоро́дице,/ исцеле́ния и цельбы́ подаю́тся оби́льно,/ с ве́рою и любо́вию приходя́щим к ней./ Та́ко и мою́ не́мощь посети́,/ и ду́шу мою́ поми́луй, Блага́я,// и те́ло исцели́ благода́тию Твое́ю, Пречи́стая.
Інший тропар, глас 1
Де́рзость ненави́дящих о́браз Госпо́день,/ и держа́ва нечести́вых безбо́жно в Нике́ю прии́де,/ и по́сланнии безчелове́чно вдови́цу,/ благоче́стно чту́щую ико́ну Богома́тере, истязу́ют,/ но та́я но́щию с сы́ном ико́ну в мо́ре пусти́, вопию́щи:/ сла́ва Тебе́, Чи́стая,/ я́ко непроходи́мое мо́ре плещи́ своя́ подаде́, // сла́ва правоше́ствию Твоему́, Еди́на Нетле́нная.
Кондак, глас 8
А́ще и в мо́ре вве́ржена бысть свята́я ико́на Твоя́, Богоро́дице,/ от вдови́цы, не могу́щия спасти́ сию́ от враго́в,/ но яви́лася есть Храни́тельница Афо́на/ и Врата́рница оби́тели И́верския,/ враги́ устраша́ющая// и чту́щия Тя от всех бед и напа́стей избавля́ющая.
Інший кондак, глас 4
Совозсия́ днесь Све́ту Воскресе́ния свет чи́стыя ико́ны Твоея́,/ обоя́ ве́село торжеству́юще вопие́м:// сохрани́ раб Твои́х благода́тию, Влады́чице.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
У Преполовіння чується заклик від імені Господа: "хто спраглий, іди до Мене і пий" (Ін. 7:37).
Якщо так, то ходімо всі до Нього. Хто чого б не жадав, тільки б то не противно було духу Господа, неодмінно знайде вдоволення. Ті, хто жадає знання, ідіть до Господа, бо Він — єдине світло, яке істинно просвітлює всяку людину. Спраглі очищення від гріхів і вгамування печіння совісті, ідіть до Господа, бо Він підніс гріхи всього світу на древо і рукописання їх роздер.
Спраглі спокою сердечного, ідіть до Господа; бо Він є скарб, володіння яким змусить вас забути всі поневіряння і знехтувати усіма благами, щоб володіти Ним єдиним. Сила кому потрібна — у Нього вся сила. Чи слава — у Нього слава понад всесвіт. Чи свобода — Він дарувальник істинної свободи. Він вирішить усі наші непорозуміння, розірве пута пристрастей, розвіє всі скорботи і туги, дасть подолати всі перепони, всі спокуси і підступи ворога і вирівняє шлях нашого життя духовного. Підемо ж усі до Господа!
Ще 1 думка
(Лк. 12:2-12)
"Не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть; але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після смерті вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся." (Лк. 12:4-5). Найбільший у нас страх - смерті. Але Господь каже, що страх Божий має бути вищим за страх смерті. Коли так складуться обставини, що необхідно або втратити життя, або вчинити проти веління страху Божого, - краще помри, але не йди проти страху Божого, бо якщо підеш проти страху Божого, то за смертю тілесною, якої все ж таки не оминути, зустрінеш іншу смерть, яка безмірно страшніша від усіх найстрашніших смертей тілесних. Якби це останнє було завжди в думці, страх Божий не слабшав би в нас і не було б у нас ніяких справ, протилежних страху Божому. Припустимо, що повстають пристрасті. У той час коли вони повстають, совість, оживлена страхом Божим, вимагає йти їм наперекір; відмова вимозі пристрастей здається розставанням із життям, вбиванням тіла. Тому-то, коли відродяться останнього роду тривожні почуття і почнуть хитати совість, поспіши відновити страх Божий і страх суду Божого з його наслідками. Тоді побоювання найстрашнішої смерті прожене побоювання смерті слабшої, і тобі легко буде встояти у вимогах обов'язку і совісті. Ось як виконується те, що сказано у Премудрого: "пам'ятай про твій кінець, і навіки не згрішиш" (Сир.7,39).
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter