7 лютого 2026
субота · 25 січня ст. ст.
Посту немає
Свт. Григорія Богослова, архієп. Константинопольського (389). Мц. Філіцати та синів її: Януарія, Фелікса, Филипа, Сильвана, Олександра, Віталія і Марціала (близько 164). Прп. Поплія Сирійського (близько 380). Прп. Мара співця (близько 430). Свт. Мойсея, архієп. Новгородського (1362). Прп. Анатолія Оптинського, старшого (1894). Сщмч. Володимира (Богоявленського), митр. Київського (1918). Сщмч. Петра (Звєрєва), архієп. Воронезького (1929); сщмч. Василія (Зеленцова), єп. Прилуцького (1930); сщмч. Стефана Грачова пресвітера, мч. Бориса Заваріна (1938). Ікони Божої Матері, йменованої «Утамуй мої печалі». Городницької ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» (XX).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Священномученику
Із цієї суботи й до віддання П’ятидесятниці рядові читання читаються першими. * Євангельські читання свт. Григорію та сщмч. Володимиру ті самі
Тропарі та кондаки
Святителю Григоріюглас 1
Тропар, глас 1
Па́стырская свире́ль богосло́вия твоего́/ ри́торов победи́ трубы́,/ я́коже бо глубины́ ду́ха изыска́вшу,/ и добро́ты веща́ния приложи́шася тебе́./ Но моли́ Христа́ Бо́га, о́тче Григо́рие,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Богосло́вным язы́ком твои́м сплете́ния ри́торская разруши́вый, сла́вне,/ Правосла́вия оде́ждею, свы́ше истка́нною, Це́рковь украси́л еси́,/ ю́же и нося́щи, с на́ми зове́т твои́ми ча́ды:// ра́дуйся, о́тче, богосло́вия у́ме кра́йнейший.
Священномученику Володимиру, митр. Київськомуглас 2
Тропар, глас 2
Ве́ры Правосла́вныя непоро́чный блюсти́телю/ и за́поведей Христо́вых усе́рдный исполни́телю,/ священному́чениче Влади́мире,/ Христа́ всем се́рдцем возлюби́в,/ па́ству твою́ до́бре упа́сл еси́,/ незло́биво му́ченическую смерть прия́л еси́./ Сего́ ра́ди в ве́чной сла́ве пребыва́я,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Інший тропар, глас 2
Ве́ру Правосла́вную непоро́чно соблю́д,/ по́двигом до́брым во святи́тельстве подвиза́лся еси́,/ священному́чениче о́тче Влади́мире,/ и убива́ющим тя рекл еси́:/ Госпо́дь да прости́т вас./ Сего́ ра́ди угото́вася ти вене́ц пра́вды от Христа́, Бо́га на́шего,/ Его́же, я́ко име́яй дерзнове́ние, моли́,/ оправда́ние дарова́ти нам в День Су́дный.
Кондак, глас 2
О́браз Христо́ва милосе́рдия явля́я,/ покро́в и защище́ние па́стве твое́й был еси́,/ святи́телю о́тче Влади́мире,/ в кро́тости страда́ния прие́мля, безбо́жных мучи́телей,/ благословля́я, прости́л еси́.// Те́мже и нам испроси́ у Христа́ Бо́га дух ми́рен и ве́лию ми́лость.
Священномученику Василію Прилуцькомуглас 1
Тропар, глас 1
Свято́е житие́ твое́/ украси́в венце́м муче́ния,/ возше́л еси́, ра́дуяся,/ к небе́сным оби́телем./ И ны́не, предстоя́ Святе́й Тро́ице,/ священному́чениче Васи́лие,/ моли́ за гра́д Тво́й,/ и вся́ лю́ди, соверша́ющия па́мять Твою́.
Кондак, глас 4
Еле́ем ми́лости Христо́вой вся́ку ду́шу уврачева́в,/ и растерза́в я́ко паучи́ну ко́зни велиа́ровы,/ копие́м Сло́ва Бо́жия диа́вола умертви́л еси́, свя́те,/ и просла́вился еси́ в Ца́рствии Небе́снем,/ о́тче свяще́ннейший.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter