2 січня 2026
п’ятниця · 20 грудня ст. ст.
Їжа з олією
Передсвято Різдва Христового. Сщмч. Ігнатія Богоносця (107). Свт. Філогонія, єп. Антіохійського (близько 323). Свт. Даниїла, архієп. Сербського (1338). Прп. Ігнатія, архім. Печерського, в Дальніх печерах (1435). Свт. Антонія, архієп. Воронезького (1846). Прав. Іоанна Кронштадтського (1908). Сщмч. Миколая Чернишова пресвітера та мц. Варвари Чернишової (1919). Новодворської та Леньківської (Новгород-Сіверської), йменованої «Спасителька потопаючих», ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Священномученику під зачало
Тропарі та кондаки
Передсвята Різдва Христовогоглас 4
Тропар, глас 4
Гото́вися, Вифлее́ме:/ отве́рзися всем Еде́ме,/ красу́йся, Евфра́фо,/ я́ко дре́во живота́ в верте́пе процвете́ от Де́вы:/ рай бо О́ноя чре́во яви́ся мы́сленный,/ в не́мже Боже́ственный сад,/ от него́же я́дше, жи́ви бу́дем,/ не я́коже Ада́м у́мрем.// Христо́с ражда́ется пре́жде па́дший возста́вити о́браз.
Кондак, глас 3
Де́ва днесь Преве́чное Сло́во/ в верте́пе гряде́т роди́ти неизрече́нно;/ лику́й, вселе́нная, услы́шавши,/ просла́ви со А́нгелы и па́стырьми// хотя́щаго яви́тися Отроча́ Мла́до, Преве́чнаго Бо́га.
Священномученику Ігнатію Богоносцюглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, Богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Игна́тие,// моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Інший тропар, глас 4
Апо́стольских нра́вов подража́телю/ и престо́ла их сонасле́дниче,/ архиере́ев удобре́ние и му́чеников сла́во, Богодухнове́нне,/ на огнь, и меч, и зве́ри дерзну́л еси́, ве́ры ра́ди/ и, слово и́стины исправля́я,/ до кро́ве пострада́л еси́,/ священному́чениче Игна́тие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Све́тлых по́двиг твои́х светоно́сный день/ предпропове́дует всем в верте́пе Рожде́наго:/ Сего́ бо жажда́я от любве́ наслади́тися,/ потща́лся еси́ от звере́й снеде́н бы́ти;// сего́ ра́ди и Богоно́сец наре́клся еси, Игна́тие всему́дре.
Інший кондак, глас 4
От восто́ка днесь возсия́вый/ и тварь всю просвети́вый уче́ньми, // му́ченичеством украси́ся, Богоно́сный и Боже́ственный Игна́тий.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 10:23-32)
Почувши слово Господа про тяжкість багатим увійти у Царство Боже, учні подумали: «хто ж може спастись?» (Мк. 10:26). Господь сказав на це: «людям це неможливо, але не Богові, бо все можливо Богові» (Мк. 10:27). Неможливо відмовитися від користолюбства без благодатного впливу на серце; неможливо впоратися і зі всякою іншою пристрастю, і зі всім гріхом, що живе в нас, і зі всім його породженням без благодаті Божої. Благодать Божа дається по вірі в Господа, в таїнствах Святої Церкви. Тримайся ж міцніше Святої Церкви Божої та всіх її установлень, і сила Божа, яка допомагає на всяке добро, завжди буде перебувати з тобою. Тільки при цьому завжди пам'ятай, що освітлювальні й животворні ці установлення – засоби, а не ціль; тому й проходь їх лише для того, щоб під дією їхньою оживити та підживити приховані в тобі благодатні сили, і виходити потім на працю свою мужем міцним, готовим до всякого доброго діла (пор. 2 Тим. 3:17). Якщо утримаєш прийняте в собі й не даси йому виходу в ділах благих, будеш не правий – так само як неправий той, хто цурається всього церковного. Через неправих ревнителів благочестя сам лад благочесного життя зазнає нарікання: але це не позбавляє цей лад значення та не виправдовує розумників, котрі цураються його на цій лише підставі.
Ще 1 думка
(Мк. 9:33-41)
Спаситель за зразок віри і життя ставить дитя. Простота віри народжує простоту життя; з тієї й іншої походить зразковий лад моральний. Впустіть сюди мудрування — воно спричинить розлад усередині і під виглядом кращого влаштування справ усе життя розладнає. Мудрування завжди кривить: "то не так, інше не так; дай-но я все влаштую по-новому; старе негоже, набридло".
Але ніколи ще ніде нічого доброго воно не влаштувало, а тільки все розлаштовує. Розуму слід слухати те, що заповідано Господом. Щоправда, він називається царем у голові, але цьому цареві не дано законодавчої влади, а тільки виконавча. Тільки-но візьметься він законотворчо працювати, то нагородить хтозна-що, розладнає і моральні, і релігійні, і життєві, і політичні порядки; все піде догори дриґом.
Велике нещастя для суспільства, коли в ньому дають розуму свободу ширяти, не стримуючи його Божественною істиною! Це гнів Божий. Про нього сказано: "сховайся на хвилю малу, поки гнів не перейде!" (Іс. 26:20). У цьому розпалі розумової норовливості найкраще ховатися в простоту віри. Як під час бурі краще сидіти вдома і не виходити в самовпевненості на боротьбу з нею; так і під час бурхливого свавілля розуму краще не виходити на боротьбу з ним і не хапатися за зброю міркування, щоб протистояти йому. Простота віри сильніша за мудрування; зодягнися в неї, як у броню (1Сол. 5:8), і встоїш.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter