22 червня 2025
неділя · 9 червня ст. ст.
Усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне святкування в Неділю 2-гу після П’ятидесятниці). Мохнатинської ікони Божої Матері (XVII) (перехідне святкування в Неділю 10-ту після Пасхи). Свт. Кирила, архієп. Александрійського (444). Мцц. Фекли, Марфи та Марії в Персії (346). Прп. Кирила, ігумена Білоєзерського (1427). Прп. Олександра, ігумена Куштського (1439). Сщмч. Петра Черевковського (1613). Блж. Агафії Кушеловської (1843). Прав. Олексія Московського (1923). Знайдення мощей прп. Рафаїла (Шейченко) спов. (2005).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 1
Тропар, глас 1
Ка́мени запеча́тану от иуде́й/ и во́ином стрегу́щим Пречи́стое Те́ло Твое́,/ воскре́сл еси́ тридне́вный, Спа́се,/ да́руяй ми́рови жи́знь./ Сего́ ра́ди си́лы небе́сныя вопия́ху Ти́, Жизнода́вче:/ сла́ва воскресе́нию Твоему́, Христе́,/ сла́ва Ца́рствию Твоему́,// сла́ва смотре́нию Твоему́, еди́не Человеколю́бче.
Кондак, глас 1
Воскре́сл еси́ я́ко Бо́г из гро́ба во сла́ве,/ и ми́р совоскреси́л еси́;/ и естество́ челове́ческое я́ко Бо́га воспева́ет Тя́, и сме́рть исчезе́;/ Ада́м же лику́ет, Влады́ко;/ Е́ва ны́не от у́з избавля́ема ра́дуется, зову́щи:// Ты́ еси́, И́же все́м подая́, Христе́, воскресе́ние.
Святителю Кирилуглас 8
Тропар, глас 8
Правосла́вия наста́вниче,/ благоче́стия учи́телю и чистоты́,/ вселе́нныя свети́льниче,/ архиере́ев Богодухнове́нное удобре́ние,/ Кири́лле прему́дре,/ уче́ньми твои́ми вся просвети́л еси́,/ цевни́це духо́вная,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 6
Бе́здну нам уче́ний богосло́вия источи́л еси́/ я́ве от исто́чник Спа́совых,/ е́реси погружа́ющую, блаже́нне Кири́лле,/ и ста́до невреди́мо от треволне́ний спаса́ющую,/ страна́м бо всем наста́вник, преподо́бне,// я́ко Боже́ственная явля́я.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Покликав Господь Петра й Андрія, і вони негайно, залишивши все, пішли за Ним. Покликав Він Якова та Іоанна, і вони теж негайно залишили все і пішли за Господом. Чому ж вони так скоро й охоче пішли? Тому, що побачили краще. Такий уже закон у нас у душі, що, дізнавшись і скуштувавши найкраще, вона відвертається від гіршого і кидає його. Тут відбувається те саме, що потім Господь зобразив у притчі про скарб, схований на полі, і про дорогоцінну перлину. Цей скарб і перлина — віра в Господа і спілкування з Ним за силою віри.
Володарями цього ми називаємося ще в Хрещенні. Чому ж ми так мало цінуємо такий скарб і, мало цінуючи, міняємо на пустку? Тому, що під час виховання не вводять нас у смак цього скарбу, і він стає чужим нашому серцю. Серце наше не знає цього найкращого. Воно знає тільки, що з недоброго менш недобре і що більш, і на цьому засновує свій погляд.
Тут причина вся, чому інших кличе Господь і вони йдуть, а ми, і покликані, тікаємо від Нього.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter