19 травня 2025
понеділок · 6 травня ст. ст.
Прав. Іова Багатостраждального (близько 2000–1500 рр. до Р. Х.). Мчч. Варвара воїна, Вакха, Каллімаха та Діонісія (близько 362). Мч. Варвара, колишнього розбійника. Прп. Михея Радонезького (1385). Прп. Iова Почаївського (1651). Мч. Вукашина (1943) (Серб.).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Іову Почаївськомуглас 4
Тропар, глас 4
Многострада́льнаго пра́отца долготерпе́ние стяжа́в,/ Крести́телеву воздержа́нию уподобля́яся,/ Боже́ственныя же ре́вности обою́ приобща́яся,/ тех имена́ досто́йно прия́ти сподо́бился еси́/ и и́стинныя ве́ры был еси́ пропове́дник безбоя́знен:/ те́мже мона́хов мно́жества ко Христу́ приве́л еси́/ и вся лю́ди в Правосла́вии утверди́л еси́,/ И́ове преподо́бне о́тче наш,// моли́ спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Яви́лся еси́ и́стинныя ве́ры столп,/ ева́нгельских же за́поведей ревни́тель,/ горды́ни обличе́ние,/ смире́нным же предста́тель и науче́ние:/ те́мже и ублажа́ющим тя грехо́в отпуще́ние испроси́,/ и оби́тель твою́ невреди́му сохрани́,// И́ове о́тче наш, многострада́льному подо́бный.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Як гадаєте, чим пояснював Господь іудеям те, що вони не вірують в Нього? Тим, що Він істину їм говорить: "А як Я істину кажу, то не вірите Мені" (Ін. 8:45). Неправда стала, як то кажуть, плоттю і кров’ю їхньою і зробила істину невмістимою для них. Чому й нині не вірують? З тієї ж причини; Господь істину говорить, тому й не вірують. Але як же це? Адже вони всі вчені і тільки в них мови, що про істину? Мови-то багато, та діла ніякого.
Плетиво систем їхніх те саме, що плетиво павутинне; тільки вони не помічають цієї неміцності. Начала систем їхніх без підстав, і наступні повороти їхні без доказів; а вони все-таки задовольняються ними. На припущення такий утворився попит, що, здається, вони одні становлять увесь зміст їхніх думок; і, однак, це має славу солідної освіти. Туман мрій напущено ними на невелику кількість здобутих ними фактів; і ці останні повстають у цьому тумані зовсім в іншому вигляді, ніж вони є насправді; однак це має славу царини істини непорушної. Так-то розум став гнилим, і так-то зіпсували його смак! Як вміститися в нього істині? Ось і не вірують вони Господу, Який говорить одну тільки істину.
Ще 1 думка
(Мф. 24:27-33,42-51)
«Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде» (Мф. 24:42). Якби це пам'яталося, не було б і грішників, а тим часом не пам'ятається, хоч і кожен знає, що це безсумнівно так. Навіть подвижники, найсуворіші, і ті не сильні були вільно тримати пам'ять про це, а примудрялися прикріплювати її до свідомості так, щоб вона не відходила. Хтось труну тримав у келії, хтось просив співтоваришів своїх за подвигом запитувати про труну й могилу, хтось тримав картинки смерті й суду, хтось ще якось. Не торкається душі смерть — вона й не пам'ятає її. Але в будь-якому разі не може ж не торкатися душі те, що негайно слідує за смертю; вже про це то вона не може не мати турботи, бо тут вирішення її долі на віки вічні. Чому ж цього-то вона не пам'ятає? Сама себе обманює, що не скоро і що, може, якось справа пройде не погано для нас. Гірка! То вже безсумнівно, що душа, яка тримає такі думки, та недбала і потурає собі. То як же думати, щоб справа суду пройшла для неї сприятливо? Ні, треба так себе тримати, як тримає учень, на якого чекає іспит: що не робить він, а іспит не йде з голови. Така згадка не дозволяє йому і хвилини даремно витрачати, а весь час вживає він на приготування до іспиту. Коли б і нам так налаштуватися!
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter