30 квітня 2025
середа · 17 квітня ст. ст.
Сщмч. Симеона, єп. Персидського, і з ним мчч. Авделая та Ананії пресвітерів, Хусдазата (Усфазана) євнуха, Фусика, Азата, мц. Аскітреї та багатьох інших (344). Прп. Акакія, єп. Мелітинського (близько 435). Мч. Адріана (251). Свт. Агапіта, папи Римського (536). Прп. Зосими, ігумена Соловецького (1478). Знайдення мощей прп. Олександра Свірського (1641). Прп. Паїсія Київського, Христа заради юродивого (1893). Св. Михаїла Новицького спов., пресвітера (1935); сщмч. Феодора Недосєкіна пресвітера (1942).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Зосиміглас 4
Тропар, глас 4
Изволе́нием Боже́ственнаго ра́зума/ всели́лся еси́ в пусты́ню,/ и та́мо, впери́в ум твой в Небе́сныя оби́тели,/ ра́вно А́нгелом житие́ на земли́ пожи́в,/ в моли́твах, и труде́х, и поще́ниих/ о́браз был еси́ твои́м ученико́м./ Отону́дуже Бог, ви́дя твое́ благо́е изволе́ние,/ умно́жи тебе́ ча́да в пусты́ни, слез твои́х тече́ньми напая́емей./ Но, я́ко име́я дерзнове́ние к Бо́гу,/ помина́й ста́до, е́же собра́л еси́, му́дре,/ и не забу́ди я́коже обеща́лся еси́,/ посеща́я чад твои́х,// Зоси́мо преподо́бне, о́тче наш.
Кондак, глас 2
Христо́вою любо́вию уязви́вшеся, преподо́бнии,/ и Того́ крест, на ра́мо взе́мше, понесли́ есте́,/ боже́ственне вооружи́вшеся на неви́димыя враги́/ и непреста́нныя моли́твы, я́ко копие́ в рука́х, иму́ще,/ кре́пко победи́ли есте́ бесо́вская ополче́ния;/ благода́ть Госпо́дню прие́мше цели́ти неду́ги душ и теле́с/ притека́ющих к ра́кам честны́х моще́й ва́ших,/ чуде́с лучи́ испуща́ете всю́ду./ Тем зове́м вам:/ ра́дуйтеся, преподо́бнии отцы́ Зоси́мо и Савва́тие,// мона́хов удобре́ние.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Розсудіть, чи справедливо перед Богом слухати вас більше, ніж Бога? Ми не можемо не говорити про те, що бачили й чули." (Діян.4:19-20). Так говорили владі св. апостоли Петро та Іоанн, коли їм забороняли говорити про Господа Іісуса Воскреслого, після того, коли вони Ім'ям Його зцілили кульгавого від дитинства. Не побоялися вони погроз, бо очевидність істини не дозволяла їм мовчати: ми бачили й чули, говорили вони, і руки наші торкалися, як потім додав св. Іоанн (1Ін.1:1).
Вони очевидці: очевидці ж, за засадами людського пізнання, - перші надійні свідки істини. У цьому відношенні жодна галузь людських знань не має подібних свідків. Через те, що відтоді минуло 18 1/2 століть (тепер уже 20. - ред.), сила їхнього свідчення не применшилася анітрохи, а отже не применшилася й очевидність істини, яку вони свідчать. Якщо відпадають у невір'я, - а нині тих, хто відпадає, дуже багато, - то відпадають не з іншої причини, як тільки через нестачу розсудливості. Не хочуть обговорити і захоплюються примарами, яким лестощі серця порочного охоче надають деяку ймовірність. Бідні душі! Гинуть, уявляючи, що потрапили, нарешті, на належний слід, і радіючи тому особливо, що перші вступили в цю колію і стали для інших передовими вожаками. Але не велика радість сидіти на зібранні насмішників.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter