18 січня 2025
субота · 5 січня ст. ст.
Субота перед Богоявленням. Навечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір). Сщмч. Феопемпта, єп. Нікомідійського, і мч. Феони волхва (303). Прп. Синклітикії Александрійської (близько 350). Прор. Михея (IX ст. до Р. Х.). Прп. Аполлінарії (близько 470). Прпп. Фостирія і Мини (VI). Прп. Григорія Акритського (близько 820). Сщмч. Андрія Зиміна пресвітера (1920). Мч. Іосифа Беспалова і з ним 37-ми мучеників (1921); мц. Євгенії Доможирової (1933); сщмч. Сергія Лаврова пресвітера (1934); мч. Матфея Гусєва (1938). Прп. Симеона Псково-Печерського (1960). Прп. Феофана Рихловського (1977).
Читання Святого Письма
На освяченні води
Тропарі та кондаки
Навечір’я Богоявленняглас 4
Тропар, глас 4
Возвраща́шеся иногда́ Иорда́н река́ ми́лотию Елисе́евою,/ возне́сшуся Илии́,/ и разделя́хуся во́ды сю́ду и сю́ду/ и бысть ему́ сух путь, и́же мо́крый,/ во о́браз вои́стинну Креще́ния,/ и́мже мы теку́щее жития́ прехо́дим ше́ствие:// Христо́с яви́ся во Иорда́не, освяти́ти во́ды.
Кондак, глас 4
Во струя́х днесь Иорда́нских быв, Госпо́дь/ Иоа́нну вопие́т:/ не убо́йся крести́ти Мя,/ спасти́ бо приидо́х// Ада́ма первозда́ннаго.
Інший кондак, глас 2
Всех, Христе́, Благоутро́бне, отъе́мляй прегреше́ний мно́жество/ ми́лости ра́ди безме́рныя,/ Иорда́нскими вода́ми крести́тися гряде́ши, я́ко Челове́к,/ оде́ждею мя одева́я,// сла́вы дре́вния обнаже́нна лю́те.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(1Тим. 3:14-4:5)
"Дім Божий, який є Церква Бога живого, стовп і утвердження істини" (1 Тим. 3:15). Отже, нам нічого крутити очима туди й сюди, щоб вигледіти, чи немає десь істини. Вона – близько. Будь в Церкві, дотримуйся всього, чого вона дотримується, – і будеш в істині, матимеш істину й житимеш за нею та в ній і, внаслідок того, істинного будеш сповнений життя. Поза Православною Церквою немає істини. Вона єдина вірна хранителька всього заповіданого Господом через святих апостолів, і є тому справжньою Апостольською Церквою. Деякі люди втратили Церкву Апостольську і, позаяк через християнську свідомість носять переконання, що лише Апостольська Церква може правильно зберігати й вказувати істину, надумали самі побудувати таку церкву і побудували, і ім'я їй таке дали. Ім'я дали, а сутності передати їй не могли, бо Апостольська Церква створена за благоволінням Отця Господом Спасителем благодаттю Святого Духа через апостолів. Людям такої вже не створити. Ті, хто думають створити таку, уподібнюються до дітей, котрі в ляльки граються. Якщо немає на землі істинної Апостольської Церкви, нічого й труди витрачати над створенням її. Але, дякувати Господеві, Він не попустив воротам пекла здолати Святу Апостольську Церкву. Вона є і перебуватиме, за обітницею Його, до кінця віку. І це є наша Православна Церква. Слава Богу!
Ще 1 думка
(Лк. 18:2-8)
Щоб зробити більш виразною ту істину, "що треба завжди молитися і не сумувати" (Лк. 18:1), якщо не скоро буде почута молитва, але все продовжувати молитися, Господь сказав притчу. Притча ця про суддю, який Бога не боявся і людей не соромився, а задовольнив, врешті-решт, прохання удовиці – не тому, що Бога побоявся і людей посоромився, а тому тільки, що вдова та не давала йому спокою.
Тож якщо така загрубіла людина не встояла проти невідступності прохання, то чи Бог, людинолюбний і багатомилостивий, не виконає прохання, яке невідступно, зі сльозами й скрушеним серцем, підноситься до Нього?! І ось відповідь на те, чому молитви наші часто не чуються. Тому що підносимо прохання наші до Бога не старанно, ніби мимохідь, і до того ж так, що помолившись одного разу нині, завтра чекаємо виконання своєї молитви, не думаючи попотіти і перетрудитись в молитві. Ось і не чується і не виконується молитва наша, тому що самі не виконуємо, як слід, покладеного для молитви закону старанної невідступності з надією.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter









