11 грудня 2024

середа · 28 листопада ст. ст.

Сьогодні
Прмч. і спов. Стефана Нового (767)Свт. Феодора, архієп. Ростовського (1394)Сщмч. митр. Серафима (Чичагова) (1937)сщмч. Миколая Крилова пресвітера (1941)Знайдення мощей прп. Сергія Сребрянського архімандрита, спов. (2000)

Cедмиця 25-та після П’ятидесятниці · Глас 7 · Різдвяний піст

Прмч. і спов. Стефана Нового (767). Мч. Іринарха та святих семи жон (303). Мчч. Cтефана, Василія, Григорія, другого Григорія, Іоанна та інших багатьох (VIII). Свт. Феодора, архієп. Ростовського (1394). Сщмч. митр. Серафима (Чичагова) (1937). Сщмчч. Олексія Веселовського, Oлексія Смирнова пресвітерів, прмчч. Рафаїла (Тюпина), Вікентія (Нікольського), сщмч. Василія Завгородного диякона і мц. Анісії Масланової (1937); мц. Параскеви Федорової (1938); сщмч. Миколая Крилова пресвітера (1941). Знайдення мощей прп. Сергія Сребрянського архімандрита, спов. (2000).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Сол. 2:1-12 (зач. 275)
ЄвангелієЛк. 20:1-8 (зач. 99)

Преподобномученику

Апостол2Тим. 1:8-18 (зач. 291)
ЄвангелієМф. 10:23-31 (зач. 37)

Тропарі та кондаки

Святому Стефану Новомуглас 4

Тропар, глас 4

По́стнически предподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния/ всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне,/ па́ки же ко страда́льчеству му́жески вооружи́лся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры,/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Стефа́не приснопа́мятне.

Інший тропар, глас 3

Я́ко предпросия́вый, Стефа́не, житие́м по́стническим,/ и в ми́ре облиста́л еси́ тече́нием страда́льчества,/ разгна́л еси́ мра́чную пре́лесть ерети́чествующих,/ показа́вый и́стинную сла́ву правосла́вных,/ сего́ ра́ди просла́вился// я́ко Боже́ственный свиде́тель И́стины Христо́вы.

Кондак, глас 8

Тро́ицы рачи́теля и Боже́ственнаго Стефа́на/ восхва́лим ве́рно пе́сньми, празднолю́бцы, от се́рдца,/ я́ко почествова́вша начерта́ние кра́сное Влады́ки и Ма́тере Его́,/ и согла́сно ны́не от любве́ возопии́м ему́, ра́дующеся:// ра́дуйся, о́тче присносла́вне.

Інший кондак, глас 3

Из непло́дна, преподо́бне, ко́рене/ возрасте́ ветвь/ первострада́льцу тезоимени́те,/ мона́хов наста́вник вели́к, о́тче, яви́лся еси́/ и, я́рости не убоя́вся царя́,/ не хотя́ща Христо́в че́ствовати о́браз,/ сего́ ра́ди сконча́вся,// му́ченический вене́ц прия́л еси́, Стефа́не.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 10:23-31)
"Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, що не було б пізнано" (Мф. 10:26, Лк. 12:2). Отже, як не ховаємося ми тепер із гріхами своїми, користі від цього нам ніякої немає.

Прийде час, а чи далеко він? — і все вийде назовні. Як же бути? Не треба ховатися. Згрішив — іди і відкрий гріх свій духовному батькові твоєму. Коли отримаєш відпущення, гріх зникне, ніби його не було. Нема чому буде потім відкриватися і являтися. Якщо ж сховаєш гріх і не покаєшся, то збережеш його в собі, щоб було чому виявитися свого часу на викриття тебе.

Все це нам наперед відкрив Бог, щоб ми ще тепер примудрилися обеззброїти Його праведний і страшний суд на нас грішних.

Ще 1 думка

(Лк. 20:1-8)
[Іудейські] священники, книжники і старці не вірили в Господа. Щоб привести їх до віри, Він запропонував їм запитання: "Хрещення Іоаннове з небес було чи від людей?" (Лк. 20:4). Поміркуйте про це неупереджено, і міркування ваше приведе вас до віри. Що сказано про явлення Іоанна, то можна сказати про всяку подію, що супроводжувала пришестя Господа у плоті, і про саме пришестя, з усіма його супутніми обставинами. Поміркуй будь-хто про все це, — висновок буде один: "воістину Він був Син Божий" (Мф. 27:54). Можуть приходити різні думки, народжуватися сумніви, зустрічатися начебто неузгодженості, але наприкінці всіх досліджень вийде одне всебічне переконання, що не можна інакше думати, як так, як зображено в Євангеліях і апостольських писаннях. "Велика таємниця благочестя: Бог з'явився у плоті" (1Тим. 3:16), залишаючись таємницею сама в собі, буде зрозуміла для розуму через моральну необхідність, яку накладе на нього власне його дослідження, сповідувати так, а не інакше. Невіри або зовсім не досліджують усього як треба, або досліджують поверхнево, чужим розумом, або приймають нещасний настрій, протилежний до вимог віри, і, щоб виправдати своє невір'я, задовольняються найменшим для відкидання віри. І віруючих хитають промови невірів з тієї причини, що віруючі, задовольняючись простою вірою, не роз'яснюють для себе підстав віри. Промови ті застають їх зненацька, тому вони й хитаються.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter