12 листопада 2024
вівторок · 30 жовтня ст. ст.
Сщмч. Зіновія, єп. Егейського, і сестри його мц. Зіновії (285). Апп. від 70-ти Тертія, Марка, Іуста й Артеми (I). Сщмч. Маркіана, єп. Сиракузького (II). Мц. Євтропії (близько 250). Мц. Анастасії Солунської (III). Свв. Стефана Мілютина, короля Сербського (1320), брата його Драгутина (1316) та матері їхньої Єлени (1306) (Серб.). Сщмч. Матфея Казаріна диякона (1942). Св. Феодосія Станкевича спов., пресвітера (1950). Перенесення мощей сщмч. Олександра (Петровського), архієп. Харківського (1992). Знайдення мощей свт. Агафангела (Преображенського) спов., митр. Ярославського (1998). Знайдення мощей прп. Євтропії Херсонської (2009). Озерянської ікони Божої Матері (ХVI).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Зіновію і мучениці Зіновіїглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего,/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости,/ тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 8
И́стины свиде́тели и благоче́стия пропове́дники,/ дво́ицу досто́йно почти́м в Богодухнове́нных пе́снех,/ Зино́вия вку́пе с му́дрою Зинови́ею,/ ку́пно жи́вшия и отше́дшия// и муче́нием прии́мшия вене́ц нетле́нный.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 11:34-41)
"Світильник для тіла є око" (Лк. 11:34); а світильник душі – розум. Як за неушкодженого ока тілесного все навколо нас у зовнішньому побуті нашому видно для нас і ми знаємо, як і куди йти й що робити, так за здорового розуму видно буває для нас все у внутрішньому побуті нашому, у нашому ставленні до Бога й ближніх і в тому, як треба нам тримати самих себе. Розум, вищий бік душі, поєднує відчуття Божества, вимоги совісті та сподівання кращого, порівняно з усім, чим ми володіємо і що ми знаємо.
Коли розум здоровий, у душі панує страх Божий, сумлінність і незв'язаність нічим зовнішнім, а коли він нездоровий - Бог забутий, совість шкутильгає на обидві ноги, а душа вся погрязає у видимому й наявному. В останньому випадку в людини темна ніч: поняття сплутані, у справах безлад, у серці безвідрадна туга. Штовхають її дотичні обставини, і вона тягнеться слідом за ними, як тріска за течією струмка. Не знає людина, що до цього часу зроблено, що вона тепер і чим скінчиться шлях її. Навпаки, у кого розум здоровий, той, боячись Бога, веде справи свої з обачністю, слухає одного закону совісті, що дає одноманітний лад усьому життю його, і не занурюється в чуттєве, окрилений сподіванням майбутнього всеблаженства. Від цього в нього погляд на весь плин життя, з усіма його обставинами, ясний, і для нього "світле все так, ніби світильник сяйвом освітлював тебе" (Лк. 11:36).

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
_thumb.jpg)



_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
_thumb.jpg)
