Священномученик Зіновій, єпископ Егейський, і сестра його мучениця Зіновія
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 30-й день
Священномученик Зіновій, єпископ Егейський, і сестра його Зіновія зазнали мученицької смерті 285 року в Кілікії. Вони з дитинства прийняли святу християнську віру від своїх батьків і вели благочестиве, ціломудрене життя. Далекі від сріблолюбства, у зрілі роки вони роздали своє майно, отримане у спадок, незаможним.
За благодійність і святе життя Господь нагородив Зіновія даром зцілення різних хвороб. Він був обраний єпископом християнської громади в Кілікії. Перебуваючи у святительському сані, святий Зіновій ревно поширював віру християнську серед язичників.
Коли імператор Діоклетіан (284–305) розпочав гоніння на християн, єпископ Зіновій був першим схоплений і доставлений на суд до правителя Лісія. “Я говоритиму з тобою коротко, — сказав Лісій святителеві. – Пропоную тобі: життя — якщо поклонишся нашим богам, і смерть — якщо не поклонишся”. Святий відповів: “Це тимчасове життя без Христа не є життям, а смертю; я краще віддаю перевагу тому, щоб зазнати тимчасових мук за мого Творця, а потім з Ним вічно жити, ніж відмовитися від Нього заради тимчасового життя, а потім вічно мучитися в пеклі…”
За наказом Лісія святителя прибили до хреста і почали катувати. Сестра єпископа, бачачи страждання брата, побажала їх із ним розділити. Безстрашно сповідала вона перед гонителями свою віру у Христа, за що також була віддана на муки. Силою Господньою святі залишилися живими після тортур, на розпеченому одрі й у киплячому казані. Зрештою, вони були обезголовлені.
Пресвітер Гермоген таємно віддав тіла святих мучеників Зіновія і Зіновії похованню.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Зиновию Егейскому и сестре его, мученице Зиновии, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего,/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости,/ тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак священномученику Зиновию Егейскому и сестре его, мученице Зиновии , глас 8
И́стины свиде́тели и благоче́стия пропове́дники,/ дво́ицу досто́йно почти́м в Богодухнове́нных пе́снех,/ Зино́вия вку́пе с му́дрою Зинови́ею,/ ку́пно жи́вшия и отше́дшия// и муче́нием прии́мшия вене́ц нетле́нный.
Тропaрь, глaсъ д7:
Мч7ницы твои2, гDи, во страдaніихъ свои1хъ вэнцы2 пріsша нетлBнныz t тебє2 бGа нaшегw: и3мyще бо крёпость твою2, мучи1телей низложи1ша, сокруши1ша и3 дeмwнwвъ немwщнhz дeрзwсти. тёхъ мл7твами сп7си2 дyшы нaшz.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Ћкw начaтки:
И$стины свидётели и3 бл7гочeстіz проповёдники, дв0ицу дост0йнw почти1мъ въ бGодохновeнныхъ пёснехъ, зин0віа вкyпэ съ мyдрою зиновjею, кyпнw жи1вшыz и3 tшeдшыz, и3 мучeніемъ пріи1мшыz вэнeцъ нетлённый.
Ще в розробці