5 листопада 2024
вівторок · 23 жовтня ст. ст.
Апoстола Якова, брата Господньогo по плоті (близько 63). Свт. Ігнатія, патр. Константинопольського (877–878). Прп. Єлисея Лавришевського (близько 1250). Перенесення мощей прав. Якова Боровицького, Новгородського чудотворця (1544). Сщмчч. Миколая Агафоникова, Володимира Амбарцумова, Олександра Соловйова, Миколая Архангельського, Єміліана Гончарова і Созонта Решетилова пресвітерів (1937); прмц. Євфросинії Тимофєєвої (1942).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Апостолу Яковуглас 2
Тропар, глас 2
Я́ко Госпо́день учени́к, восприя́л еси́ пра́ведне, Ева́нгелие,/ я́ко му́ченик, и́маши е́же неопи́санное,/ дерзнове́ние я́ко бра́т Бо́жий,/ е́же моли́тися, я́ко иера́рх:// моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
О́тчее Единоро́дное Бог Сло́во,/ прише́дшее к нам в после́дняя дни,/ Иа́кове Боже́ственне,/ пе́рваго тя показа́ Иерусали́млян па́стыря и учи́теля/ и ве́рнаго строи́теля та́инств духо́вных:// те́мже тя вси́ чти́м, апо́столе.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?
Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.
Ще 2 думки
(Мф. 13:54-58)
Жителі Назарету не повірили слову Господа через те, що, живучи серед них, Він не мав у зовнішньому Своєму становищі світлості, яка приваблювала б, і показності, яка викликала б мимовільну повагу. Ми знаємо, хто Він, говорили вони; бути не може, щоб у Ньому було щось надзвичайне. Це, однак, не спонукало Господа прийняти переконливу зовнішність. І Сам Він весь час залишався вкрай простий за зовнішністю, і апостоли потім поводилися так само, а потім і всі істинні їхні послідовники і наслідувачі були такими ж. Чому так? Тому, що не можна винайти такої зовнішньої світлості, яка б цілком відповідала світлу життя у Христі Іісусі. І визнано: краще тримати зовнішність найменшої вартості, щоб вона собою не загороджувала внутрішнього. Той, хто має очі, дивись прямо на внутрішнє, не зупиняючи уваги своєї на зовнішності. Св. ап. Павло висловився так: «цей скарб ми носимо в глиняних посудинах» (2 Кор. 4:7).
Якби подивитися, якими були за зовнішністю особи, перед якими ми тепер благоговіємо і яких кличемо в молитвах, — очам ми своїм не повірили б: такі вони були прості. Але й досі той, хто пізнає, що таке життя у Христі Іісусі, відкидає зовнішність і весь звертається всередину. Тому саме собою перше падає, а останнє підноситься і росте. Навіть у багатьох буває так, що ніхто й не помічає цієї світлості внутрішньої, ні навіть той, хто нею володіє. Зле око людське; йому й не показують істинно доброго, поки воно може зашкодити йому.
(Лк. 11:1-10)
Господь дав молитву загальну для всіх, поєднавши в ній усі потреби наші, духовні й тілесні, внутрішні й зовнішні, вічні й тимчасові. Але оскільки в одній молитві не можна поєднати всього, про що доводиться молитися Богові в житті, то, після молитви загальної, дано правило на випадок окремих про що-небудь прохань: "Просіть, і дано буде вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам" (Лк. 11:9). У церкві Божій так і робиться: християни всі спільно моляться про загальні потреби, але кожен приватно викладає перед Господом свої нужди і потреби. Спільно молимося в храмах за встановленими чинами, які всі є не що інше, як роз'яснена і в різних видах викладена молитва Господня, а окремо вдома кожен, як уміє, просить Господа про своє. І в храмі можна молитися про своє, і вдома можна молитися про своє, і вдома можна молитися загальною молитвою.
Про одне тільки треба дбати, щоб, коли стоїмо на молитві, чи вдома, чи в церкві, в нас на душі була дійсна молитва, дійсне звернення і сходження розуму і серця вашого до Бога. Як хто зуміє нехай робить це. Не стій, як статуя, і не бурмочи молитов, як заведена машинка, що грає пісні. Скільки не стій так і скільки не бурмочи, немає в тебе молитви, коли розум блукає і серце сповнене метушливих почуттів.
Якщо вже стоїш на молитві, приготувався до неї, що вартує тобі і розум, і серце залучити сюди ж? І залучай їх, хоч би вони упиратися стали. Тоді відбудеться молитва справжня і приверне милість Божу і Божу обіцянку молитві: просіть, і дасться, здійсниться. Не дається часто тому, що прохання немає, а тільки прохальне положення.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
_thumb.jpg)






_thumb.jpg)
