30 вересня 2024

понеділок · 17 вересня ст. ст.

Сьогодні
Мцц. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (близько 137)Мцц. Феодотії (близько 230)АгафокліїСвт. Іоакима, патр. Александрійського (1567)прмц. Ірини Фролової (1931)прмц. Олександри Хворостянникової (1943)Царгородської (1071)

Cедмиця 15-та після П’ятидесятниці · Глас 5 · Посту немає

Мцц. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (близько 137). Мцц. Феодотії (близько 230) та Агафоклії. Мучеників 156-ти: Пелія та Нила, єпископів Єгипетських, Зінона пресвітера, Патермуфія, Ілії та інших (310). Свт. Іоакима, патр. Александрійського (1567). Прмчч. Павла (Моїсеєва), Феодосія (Соболєва), Никодима (Щапкова) та Серафима (Кулакова) (1918); прмц. Ірини Фролової (1931); мч. Іоанна Короткова (1941), прмц. Олександри Хворостянникової (1943). Царгородської (1071) і Макаріївської (1442) ікон Божої Матері. День молитви за сиріт.

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолГал. 2:11-16 (зач. 202)
ЄвангелієМк. 5:24-34 (зач. 21)
ЄвангелієЛк. 3:19-22 (зач. 10)

Тропарі та кондаки

Мученицямглас 4

Тропар, глас 4

Торжеству́ет Це́рковь перворо́дных,/ и свесели́тся прие́мля ма́терь о ча́дех веселя́щуюся,/ я́же я́ко му́дрости тезоимени́тая/ тро́йственным богосло́вским доброде́телем равночи́сленныя породи́./ Ты́я с му́дрыми де́вами зрит уневе́стившияся Жениху́ Бо́гу Сло́ву,/ с не́ю и мы духо́вне в па́мяти их свесели́мся, глаго́люще:/ Тро́ицы побо́рницы,/ Ве́ро, Любве́ и Наде́ждо,// в ве́ре, любви́ и наде́жде утвержда́йте нас.

Інший тропар, глас 5

Я́ко ма́слина благопло́дная/ произрасла́ еси́ во дво́рех Госпо́дних,/ Софи́е му́ченице честна́я,/ и принесла́ еси́ Христу́ плод сладча́йший,/ о́трасли от ложе́сн твои́х,/ по́двиги благоприя́тными,/ Любо́вь и Наде́жду с Ве́рою богому́дрою.// С ни́миже моли́ о всех нас.

Кондак, глас 1

Софи́и честны́я свяще́ннейшия ве́тви,/ Ве́ра и Наде́жда и Любо́вь, показа́в­шеся,/ му́дрость обуи́ша е́ллинскую благода́тию,/ и пострада́вше, и победоно́сицы яви́вшеся,// венце́м нетле́нным от всех Влады́ки Христа́ увязо́шася.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 3:19-22)
Ірод — образ роздратованого самолюбства, що від стривоження совісті викриттями правди бажає позбутися цієї неприємності насильством. Іоанн Предтеча — образ правди, гнаної самолюбством, коли воно має засоби для того. Хоч як пом'якшуй правду поблажливістю і мовними зворотами, які може винаходити ніжність любові, що не бажає завдавати іншому рани в серце, лик правди постане перед очима сумління і там усередині здіймає бурю докору. Самість недалекоглядна і не може розрізнити, що викриття не зовні, а всередині, і всією своєю силою повстає на зовнішнього викривача. Загородивши йому вуста, вона сподівається заглушити і внутрішній голос. Не досягає успіху, однак; не туди звертається піклування. Треба совість утихомирити; тоді, скільки б не було зовнішніх викривачів, миру внутрішнього вони не порушать, а хіба тільки поглиблять його, змусивши зібрати всередині заспокійливі переконання — віру в розп'ятого Господа, щирість покаяння і сповіді і твердість рішення не робити нічого проти совісті. Ось куди звернися, а Іоаннів усіх не пересаджати до в'язниць; бо слово правди Божої усюди ходить землею, і всяке з них для тебе Іоанн викривач.

Ще 1 думка

(Мк. 5:24-34)

Щойно кровоточива доторкнулася з вірою до Господа і вийшла до неї сила від Господа, «зразу припинилась у неї кровотеча». Кровотеча — образ пристрасних думок і задумів, котрі безперестанно виходять із серця, яке ще не очистилося від усілякого співчуття до гріха; це наша гріховна недуга. Її відчувають ті, хто покаявся і постарався тримати себе чистим не лише зовні, а й внутрішньо. Такі бачать, що із серця безперестанно виходять помислі злі, і страждають від того та шукають лікування собі. Але лікування це не можна знайти ні в собі, ні в інших. Воно від Господа, а саме коли душа доторкнеться до Господа і від Господа вийде сила в душу. Іншими словами, коли відбудеться відчутне спілкування з Господом, про яке свідчать особлива теплота і горіння внутрішнє. Коли, кажу, це стається, одразу душа відчуває, «що зцілилася від недуги». Благо велике; але як його досягнути? Кровоточива протиснулася до Господа й одержала зцілення; і нам належить протискатися до Господа, іти без лінощів тіснотою подвигів внутрішніх і зовнішніх. Тому, хто так іде, все тісно, все тісно і Господа не видно — а потім раптом тут і є Господь. І радість! Царство Боже не приходить помітно...

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter