10 серпня 2024
субота · 28 липня ст. ст.
Смоленської ікони Божої Матері, йменованої «Одигітрія» («Провідниця») (принесена з Царгорода в 1046 р.). Апп. від 70-ти Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів (I). Мчч. Юліана (II), Євстафія (близько 316) та Акакія (близько 321). Прп. Павла Ксиропотамського (820). Прп. Ірини Хрисоволантської, Каппадокійської (921). Свт. Питирима, єп. Тамбовського (1698). Сщмч. Миколая Пономарьова диякона (1918); прмч. Василія (Ерекаєва), прмцц. Анастасії (Камаєвої) та Єлени (Асташикіної), мчч. Арефи Єрьомкіна, Іоанна Ломакіна, Іоанна Сельманова, Іоанна Мільошкіна і мц. Маври Моїсеєвої (1937). Гребневської (1380), Густинської «Одигітрії» (1670), Костромської (1672), Нанківської (1690) та «Розчулення» Серафимо-Дивєєвської (1885) ікон Божої Матері. Шановані списки зі Смоленської ікони Божої Матері: Устюженська (1290), Видропуська (ХV), Воронінська (1524), Христофорівська (ХVI), Супрасльська (ХVI), Юзька (1615), Ігрицька (1624), Шуйська (1654–1655), Седмиєзерна (ХVII), Сергієвська (у Троїце-Сергієвій Лаврі) (1730).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м,/ гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м,/ в покая́нии зову́ще из глубины́ души́:/ Влады́чице, помози́, на ны милосе́рдовавши,/ потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний,/ не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи,// Тя бо и еди́ну наде́жду и́мамы.
Кондак, глас 6
Предста́тельство христиа́н непосты́дное,/ хода́тайство ко Творцу́ непрело́жное,/ не пре́зри гре́шных моле́ний гла́сы,/ но предвари́, я́ко Блага́я, на по́мощь нас,/ ве́рно зову́щих Ти:/ ускори́ на моли́тву и потщи́ся на умоле́ние,// предста́тельствующи при́сно, Богоро́дице, чту́щих Тя.
Інший кондак, глас 6
Не и́мамы ины́я по́мощи,/ не и́мамы ины́я наде́жды,/ ра́зве Тебе́, Влады́чице,/ Ты нам помози́,/ на Тебе́ наде́емся/ и Тобо́ю хва́лимся,/ Твои́ бо есмы́ раби́,// да не постыди́мся.
Апостоламглас 3
Тропар, глас 3
Апо́столи святи́и,/ моли́те Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Кондак, глас 1
Диа́кони честни́и,/ и самови́дцы Сло́ва,/ и сосу́ди избра́ннии яви́стеся ве́ры,/ Никано́р, Про́хор, Парме́н и Ти́мон, сла́внии,/ те́мже днесь свяще́нную па́мять ва́шу пра́зднуем,// в весе́лии се́рдца вас ублажа́юще.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 10:32-36,11:1)
"Отож кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним" (Мф. 10:32). Чи трудно визнати Господа? Ніякої немає трудності. Яка трудність сказати, коли потрібно, що Господь наш Іісус Христос є єдинородний Син Божий і Бог, Який заради нас прийшов на землю, втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною, був розіп'ятий, постраждав, похований, воскрес третього дня, зійшов на небеса і сидить праворуч Бога Отця, і знову прийде судити живих і мертвих, послав Духа Святого на св. апостолів, які силою Його влаштували на землі Святу Церкву, що, навчаючи істини й освячуючи таїнствами, незаблудним шляхом веде всіх вірних чад своїх у Царство Небесне?
Усе це ми повторюємо щоразу, коли чуємо і читаємо Символ віри. Тож візьми ці істини, закарбуй їх у серці своєму і будь готовий, не боячись жодного лиця людського, пред'явити, що так, а не інакше, треба вірити, щоб бути спасенним, готуючись водночас потерпіти й те, що за це іноді дістанеться тобі. Закривай вуста вчителів брехні і хулителів християнства словом істини — і отримаєш те, що обіцяно Господом. Ти визнаєш Його Богом і Спасителем перед людьми, а Він перед Богом Отцем визнає, що ти вірний Його послідовник і сповідник.
Ще 2 думки
(Мф. 10:37-11:1)
"Хто приймає пророка в ім'я пророка, отримає нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім'я праведника, отримає нагороду праведника" (Мф. 10:41). Цим вирішуються всі непорозуміння при поданні милостині. Доброзичливість щодо бідних майже завжди якщо не зупиняється, то значно скорочується питаннями: хто просить і куди піде подане? Господь каже таким: в якому сенсі приймеш ти того, хто просить, і допоможеш йому, в тому й нагорода тобі буде. Не на того, хто просить, дивись, а на свої при тому думки. Якими будуть ці останні, такою буде і ціна справи твоєї. Які ж думки мати про бідного — це визначається іншим словом: той, хто милує жебрака, позичає Богові, або "якщо ви зробили одному з них, то Мені зробили" (Мф. 25:40). Отже, приймай всякого нужденного як Господа і роби для Нього, що можеш зробити, з тією думкою, що робиш для Бога, — і отримаєш винагороду не пророка тільки і праведника, але Господню.
(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter



















