22 лютого 2024
четвер · 9 лютого ст. ст.
Віддання свята Стрітення Господнього. Мч. Никифора, з Антіохії Сирської (близько 257). Сщмчч. Маркела, єп. Сікелійського, Філагрія, єп. Кіпрського, та Панкратія, єп. Тавроменійського (I). Прп. Петра Дамаскіна (XII). Прп. Панкратія Печерського, в Дальніх печерах (ХIII). Прпп. Никифора (1557) і Геннадія (близько 1516), Важеозерських. Знайдення мощей свт. Iнокентія, єп. Iркутського (1805). Сщмч. Василія Ізмайлова пресвітера (1930); сщмч. Іоанна Фрязинова пресвітера (1938). Знайдення мощей свт. Тихона, патр. Московського і всієї Русі (1992).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Никифоруглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Твой, Го́споди, Ники́фор,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего,/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 1
Любве́ сою́зом связа́вся, Ники́форе,/ разруши́л еси́ я́ве зло́бу не́нависти/ и мече́м во главу́ твою́ усе́чен был еси́,/ му́ченик Боже́ственный вопло́щшагося Спа́са,// Его́же о нас моли́, пою́щих сла́вную па́мять твою́.
Преподобному Панкратію Печерськомуглас 2
Тропар, глас 2
Панкра́тие Богому́дре,/ свяще́нниче Госпо́день изря́дне,/ и чуде́с мно́гих самоде́телю,/ моли́ся Го́сподеви,// во е́же спасти́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 2
В по́стницех яви́лся еси́ вели́к,/ во иере́ех же нарочи́т/ и в чудотворе́ниях да́ре показа́ся сла́вен,/ свяще́нне о́тче Панкра́тие,// тем тя чтим и ублажа́ем.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 12:38-44)
Вдовиця поклала в скарбницю (у церковну скриньку) дві лепти (найдрібніші монети); а Господь сказав, що вона поклала більше за всіх, хоча інші клали тоді великі кошти. Що ж дало перевагу її лепті? Настрій, з яким зроблено приношення. Бачиш, яка різниця добродіяння бездушного, за звичаєм, і добродіяння з душею і серцем? Не зовнішні обставини справи дають їй цінність, а внутрішній настрій. Тому буває, що справа видатна у всьому ніякої цінності перед Богом не має, а справа незначна на вигляд високою ціною оцінюється. Що звідси випливає, очевидно. Але не здумай хто нехтувати зовнішнім, замишляючи обмежитися одним внутрішнім. Вдовиця та не отримала б схвалення, якби сказала собі: маю бажання покласти і я, та що робити? Тільки й маю, що дві лепти. Віддам їх – сама ні з чим залишуся. Але як мала бажання, так і зробила, віддавши життя своє в руки Божі. І якби не поклала нічого, ніхто б її не засудив, ні люди, ні Бог. Але тоді вона не виявила б і такої прихильності, яка виділила її з-поміж інших і зробила славною в усьому християнському світі.
Ще 1 думка
(2Пет. 1:1-10)
Перерахувавши чесноти, щодо яких слід докладати всіх зусиль після прийняття благодатних сил, апостол на спонукання до цього сказав: "Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Іісуса Христа" (2Пет. 1:8). Які саме це чесноти, раніше наведено в понеділок. Тепер додамо тільки, що чесноти ці не одноразово лише проявити потрібно, але так зробити, щоб вони завжди перебували в нас, були наявними в нас, укоріненими, і, будучи такими, не стояли на одному ступені, а дедалі більше й більше множилися та зростали в силі й плодовитості. Тільки в такому разі, будеш ти не бездіяльним і не безплідним "у пізнанні Господа нашого Іісуса Христа".
Входить у пізнання Господа той, хто вірує в Нього і сповідує Його. Ти віриш?! Дивись же, не роби цієї віри бездіяльною і безплідною. Що ж треба робити, щоб віра моя не була такою? Досягай успіху у всякій чесноті. Де ті, що повторюють: "Віруй і досить, нічого більше не потрібно"?! Хто так думає, той сліпий.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter








