14 січня 2024

неділя · 1 січня ст. ст.

Сьогодні
ОБРІЗАННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА
ОБРІЗАННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА
Свт. Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської
Свт. Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської
Мч. Василія Анкірського
Мч. Василія Анкірського
Прав. Емілії, матері свт. Василія Великого
Прав. Емілії, матері свт. Василія Великого
Свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця
Свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця
сщмчч. Платона (Кульбуша), єп. Ревельського
сщмчч. Платона (Кульбуша), єп. Ревельського
сщмчч. Олександра (Трапіцина), архієп. Самарського
сщмчч. Олександра (Трапіцина), архієп. Самарського
Іоанна Сульдина
Іоанна Сульдина

Неділя 32-га після П’ятидесятниці · Глас 7 · Святки

ОБРІЗАННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА. Свт. Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської (379). Мч. Василія Анкірського (близько 362). Прав. Емілії, матері свт. Василія Великого (IV). Свт. Афанасія, єп. Полтавського і Мгарського, чудотворця (1801). Прмч. Єремії (Леонова) (1918); сщмчч. Платона (Кульбуша), єп. Ревельського, і з ним Михаїла Блейве і Миколая Бежаницького пресвітерів (1919); сщмчч. Олександра (Трапіцина), архієп. Самарського, і з ним Іоанна Сульдина, Олександра Органова, Іоанна Смирнoва, Олександра Іванова, В’ячеслава Інфантова, Василія Вітевського і Якова Алфьорова пресвітерів (1938). Літургія свт. Василія Великого Неділя перед Богоявленням.

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:1-14 (зач. 66)
Ін. 10:9-16 (зач. 36)

На літургії

ЄвангелієМк. 1:1-8 (зач. 1)

Неділі перед Богоявленням

Апостол2Тим. 4:5-8 (зач. 298)

Обрізанню

АпостолКол. 2:8-12 (зач. 254)

Святителю

АпостолЄвр. 7:26-8:2 (зач. 318)

На вечірні

Апостол

Апостол1Кор. 9:19-27 (зач. 143)

Євангеліє

ЄвангелієЛк. 3:1-18 (зач. 9)

Обрізанню

ЄвангелієЛк. 2:20-21,40-52 (зач. 6)

Святителю

ЄвангелієЛк. 6:17-23 (зач. 24)

Тропарі та кондаки

Обрізання Господньогоглас 1

Тропар, глас 1

На Престо́ле огнезра́чнем/ в Вы́шних седя́й со Отце́м Безнача́льным и Боже́ственным Твои́м Ду́хом,/ благоволи́л еси́ роди́тися на земли́/ от Отрокови́цы Неискусому́жныя, Твоея́ Ма́тере, Иису́се,/ сего́ ра́ди и обре́зан был еси́, я́ко Челове́к осмодне́вный./ Сла́ва всеблаго́му Твоему́ сове́ту,/ сла́ва смотре́нию Твоему́,// сла́ва снизхожде́нию Твоему́, Еди́не Человеколю́бче.

Кондак, глас 3

Всех Госпо́дь обре́зание терпи́т/ и челове́ческая прегреше́ния, я́ко Благ, обре́зует,/ дае́т спасе́ние днесь ми́ру./ Ра́дуется же в Вы́шних и Созда́телев иера́рх,// и светоно́сный, Боже́ственный таи́нник Христо́в Васи́лий.

Святителю Василію Великомуглас 1

Тропар, глас 1

Во всю зе́млю изы́де веща́ние твое́,/ я́ко прие́мшую сло́во твое́,/ и́мже боголе́пно научи́л еси́,/ естество́ су́щих уясни́л еси́,/ челове́ческия обы́чаи украси́л еси́,/ ца́рское свя́щение, о́тче преподо́бне,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Яви́лся еси́ основа́ние непоколеби́мое Це́ркве,/ подая́ все́м некра́домое госпо́дство челове́ком,/ запечатле́я твои́ми веле́ньми,// небоявле́нне Васи́лие, преподо́бне.

Неділіглас 7

Тропар, глас 7

Разруши́л еси́ Кресто́м Твои́м сме́рть,/ отве́рзл еси́ разбо́йнику ра́й,/ мироно́сицам пла́ч преложи́л еси́,/ и апо́столом пропове́дати повеле́л еси́,/ я́ко воскре́сл еси́, Христе́ Бо́же,/ да́руяй ми́рови// ве́лию ми́лость.

Кондак, глас 7

Не ктому́ держа́ва сме́ртная/ возмо́жет держа́ти челове́ки:/ Христо́с бо сни́де, сокруша́я и разоря́я си́лы ея́;/ связу́емь быва́ет а́д,/ проро́цы согла́сно ра́дуются,/ предста́, глаго́люще, Спа́с су́щим в ве́ре:// изыди́те, ве́рнии, в воскресе́ние.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Ін. 10:9-16)

"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).

І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).

Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.

Новий рік*. Обрізання Господнє. Свт. Василія Великого
Оскільки Новий рік є початком днів літа, то в день цей належить набрати в душу таких думок, почуттів і настроїв, які могли б, як належить християнину, керувати всім перебігом справ його впродовж року. Це ми негайно знайдемо, щойно візьмемо на думку, чим є новий рік у духовному житті. У духовному житті новий рік є, коли той, хто живе в недбальстві, починає дбати про спасіння і служіння Богу. Бо коли хтось наважується на це, тоді в нього всередині й поза ним усе перебудовується заново і на нових засадах — давнє минає і все стає новим. Якщо в тебе є це — понови; а якщо ні — почни, — і буде в тебе новий рік.

До цього ж підійде і гідне святкування Обрізання Господнього і пам'яті святого Василія Великого. Сутність сказаної зміни полягає в тому, що людина починає з цього моменту жити виключно для Бога на спасіння своє, тоді як раніше жила виключно для себе, готуючи собі погибель. Тут покидає вона колишні звички, всі розваги і все, у чому знаходила задоволення; відсікає пристрасті й пожадливі нахили і приймає справи суворого самозречення. А така зміна є точнісінько тим, чим, за апостолом, має бути обрізання серця, про яке нагадує і до якого зобов'язує нас святкування Обрізання Господнього, і приклад якого представляє в особі своїй святий Василій Великий. Так всі теми, що збираються у свідомості в новий рік, сходяться в одному — внутрішньому оновленні нашому через обрізання серця. Якщо Господь благоволить комусь налаштуватися в новий рік таким чином, тобто не тільки подумати так, а й у життя ввести все це, той найдосконалішим чином по-християнськи відсвяткує Новий рік і приготується до християнського проведення всього року. Наступного нового року, йому треба буде тільки оновити і оживити сприйняте нині.
*За юліанським календарем.

Ще 1 думка

(Лк. 6:17-23)

Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter