27 жовтня 2022

четвер · 14 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Прп. Николи Святоші, кн. Чернігівського, Печерського чудотворця, в Ближніх печерах
Прп. Николи Святоші, кн. Чернігівського, Печерського чудотворця, в Ближніх печерах
Святитель Амвросій (Полянський), єпископ Кам’янець-Подільський, сповідник
Святитель Амвросій (Полянський), єпископ Кам’янець-Подільський, сповідник
Мчч. Назарія, Гервасія, Протасія, Келсія
Мчч. Назарія, Гервасія, Протасія, Келсія
Прп. Параскеви-Петки Сербської
Прп. Параскеви-Петки Сербської
Сщмч. Михаїла Лекторського пресвітера
Сщмч. Михаїла Лекторського пресвітера
сщмч. Петра Лебедєва пресвітера
сщмч. Петра Лебедєва пресвітера
Яхромської ікони Божої Матері
Яхромської ікони Божої Матері

Cедмиця 20-та після П’ятидесятниці · Глас 2 · Посту немає

Мчч. Назарія, Гервасія, Протасія, Келсія (54–68). Мч. Сильвана, пресвітера Газького (IV). Прп. Параскеви-Петки Сербської (ХІ). Прп. Николи Святоші, кн. Чернігівського, Печерського чудотворця, в Ближніх печерах (1143). Сщмч. Михаїла Лекторського пресвітера (1921); свт. Амвросія (Полянського), єп. Кам’янець-Подільського, спов. (1932); сщмч. Петра Лебедєва пресвітера (1937); прмч. Максиміліана (Марченка) (1938). Яхромської ікони Божої Матері (ХV).

Читання Святого Письма

На літургії

АпостолФлп. 2:24-30 (зач. 243) — за середу
АпостолФлп. 3:1-8 (зач. 244) — за четвер (під зачало)
ЄвангелієЛк. 9:7-11 (зач. 41)

Прп. Параскеві-Петці

АпостолГал. 3:23-29 (зач. 208)
ЄвангелієМф. 25:1-13 (зач. 104)

Тропарі та кондаки

Мученикамглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего,/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Свети́льницы све́тлии я́вльшеся,/ Боже́ственнии му́ченицы,/ тварь све́том чуде́с озаря́ете,/ неду́гов разреша́юще глубо́кую нощь всегда́/ и Христу́ Еди́ному Бо́гу моля́щеся// непреста́нно о всех нас.

Преподобному Николі Святошіглас 2

Тропар, глас 2

Оте́чество и сла́ву княже́ния твоего́ оста́вил,/ Кня́зю смире́ния, Христо́ви, усе́рдно после́довал еси́,/ преподо́бне о́тче наш Нико́ло;/ тем прия́л еси́ от Него́ ве́чное ца́рство и сла́ву на Небеси́,// иде́же лику́я, помина́й нас чту́щих па́мять твою́ ве́рно.

Кондак, глас 8

Вся кра́сная ми́ра сего́/ и тле́нное бога́тство нивочто́же вмени́в,/ обогати́лся еси́ мно́гими чудесы́ и зна́мении от Христа́ Бо́га,/ Ему́же в весе́лии предстоя́,/ помина́й нас, чту́щих любо́вию па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Нико́ло пречу́дне.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 25:1-13)
Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст: "Мудрі п'ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши єлей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну. За це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому. Охоплені мирськими узами і земною начебто любов'ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов'ю прив'язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але, не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори".*

*Преподобний Макарій Великий. Бесіди, 4, 6.

Ще 1 думка

(Лк. 9:7-11)
Почувши про діла Христа Спасителя, Ірод казав: «Іоаннові я відсік голову; хто ж Цей?» — і побажав бачити Його. Бажав бачити і шукав нагоди для того, але не удостоївся, бо шукав не для віри і спасіння, а через порожню допитливість. Вона є лоскотанням розуму; не істина дорога їй, а новина, і особливо ефектна. Через те вона нерідко не задовольняється самою істиною, а серед неї шукає чогось особливого, а вигадавши це особливе, вона на ньому і зупиняється й інших приваблює до того. Істина тут стає позаду, а попереду стоїть своя вигадка. У наші дні такою є замашка німецького розуму. Німці схибнулися на тому, щоб вигадувати. Усю галузь істини Божої, мов туманом, закрили своїми вигадками. Візьміть хоч догмати, хоч мораль, хоч історію, хоч слово Боже — усе так захаращено вигадками, що до істини Божої і не доберешся. А водночас вони їх цікавлять і тих, хто однієї з ними налаштованості. Істина Божа проста; чи гордому розумові займатися нею? Він краще своє вигадає. Це ефектно, хоча й порожно і слабко, як мережа павутинна. Щоб побачити, що це так, прогляньте нинішні теорії світобудови: вони схожі на маячню сонного чи сп'янілого. А вже якими гарними здаються винахідникам! Скільки витрачається на це сил і часу — і все дарма! Справа здійснилася просто: «Сказав — і стало; звелів — і було створене». Кращого за це вирішення ніхто не придумає.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter