19 жовтня 2022

середа · 6 жовтня ст. ст.

Сьогодні
Апостола Фоми
Апостола Фоми
Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні
Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні
Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати»
Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати»

Cедмиця 19-та після П’ятидесятниці · Глас 1 · Пісний день

Апостола Фоми (I). Сщмч. Никифора, екзарха Константинопольського патріарха в Україні (XVI). Сщмч. Іоанна Рибіна пресвітера (1937). Ікони Божої Матері «О, Всепетая Мати».

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67)

На літургії

АпостолФлп. 1:12-20 (зач. 237)
ЄвангелієЛк. 6:46-7:1 (зач. 28)

Апостолу

Апостол1Кор. 4:9-16 (зач. 131)
ЄвангелієІн. 20:19-31 (зач. 65)

Тропарі та кондаки

Апостолу Фоміглас 2

Тропар, глас 2

Учени́к Христо́в быв, Боже́ственнаго собо́ра апо́стольскаго соприча́стник,/ неве́рствием бо Христо́во Воскресе́ние извести́в,/ и Того́ пречи́стую страсть осяза́нием уве́рив, Фомо́ всехва́льне,// и ны́не нам проси́ ми́ра и ве́лия ми́лости.

Кондак, глас 4

Прему́дрости благода́ти испо́лнен/ Христо́в апо́стол, и служи́тель и́стинный,/ в покая́нии вопия́ше Тебе́:// Ты мой еси́ Бог же и Госпо́дь.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

"Господь мій і Бог мій!" — вигукнув св. апостол Фома (Ін. 20:28). Чи відчуваєте, з якою силою вхопився він за Господа і як міцно тримає Його? Не міцніше тримає потопаючий дошку, на якій сподівається бути врятованим від утоплення. Додамо, що хто не має таким Господа для себе і себе у відношенні до Господа, той ще не вірує в Господа, як слід. 

Ми кажемо: "Господь Спаситель", — маючи на увазі, що Він Спаситель усіх, а цей каже: "Господь Спаситель мій". Хто каже: "мій Спаситель", той відчуває своє спасіння, що виходить від Нього. Відчуттю ж спасіння суміжне відчуття пагуби, з якої витягнув спасенного Спаситель. Відчуття пагуби за природою життєлюбної людини, яка знає, що не може вона сама себе спасти, змушує шукати Спасителя. Коли знайде Його і відчує силу спасіння, що від Нього виходить, хапається за Нього міцно і відірватися від Нього не захоче, хоч би позбавляли її за це самого життя. 

Такого роду події в духовному житті християнина не уявляються тільки розумом, а переживаються на ділі. Потім, як віра його, так і поєднання з Христом стають міцні, як життя або смерть. Такий тільки щиро гукає: "хто мене розлучить!" (Рим. 8:35).

Ще 1 думка

(Лк. 6:46-7:1)
"Що ж ви зовете Мене: Господи! Господи! – а не робите того, що Я кажу?" (Лк. 6:46). Чому зовуть Господом, а не творять волі Господньої; чому, тобто справами, не визнають господарювання Його? Тому, що тільки язиком так кличуть, а не серцем. Коли б серце вимовляло: "Господи, Ти мій Господь", тоді в ньому перебувала б і повна готовність коритися Тому, Кого сповідують своїм Господом. А оскільки цього немає, то справи йдуть врозріз із язиком, а справи завжди такі, яким є серце. Що ж, отже, годі й волати: "Господи, Господи"? Ні, не те. А треба до зовнішнього слова докласти слово внутрішнє — почуття і схильність серця. Сядь і подумай про Господа і про себе самого: що Господь і що ти таке; що Господь для тебе зробив і робить, навіщо живеш і до чого доживеш... Негайно дійдеш до переконання, що інакше не можна, як виконувати волю Господа всю неухильно; іншого немає нам шляху. Переконання це породить готовність ділом виконати те, що говориться словом: Господь. За такої готовності виникне потреба допомоги згори, а від неї — молитва: "Господи, Господи! допоможи і даруй сили ходити у волі Твоїй". І буде волання до Господа приємне для Господа.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter