Праведний Симеон Верхотурський (Меркушинський)
День пам'яті (н. ст.)
Місяця травня на 12-й день — друге знайдення мощей / місяця вересня на 12-й день — перенесення мощей / місяця грудня на 18-й день — прославлення / місяця січня на 29-й день — Собор Єкатеринбурзьких святих / місяця червня на 10-й день — Собор Сибірських святих
Праведний Симеон Верхотурський народився на початку XVII століття у європейській частині Московського царства у сім’ї благочестивих дворян. Підкоряючись Божественному керівництву, він залишив почесті та земне багатство і пішов за Урал. У Сибіру праведний Симеон жив як простий мандрівник, приховуючи своє походження. Найчастіше він відвідував село Меркушинське, що знаходилося неподалік міста Верхотур’я, де молився у дерев’яній церкві.
З благовістю про Триєдиного Бога, про вічне життя в Царстві Небесному праведний Симеон ходив навколишніми селищами. Він не цурався й іновірців вогулів, корінних жителів цього краю, які полюбили святого за його чисте життя. За допомогою благодаті Божої праведний Симеон пробудив у серцях вогулів прагнення доброчесного життя. У незайманій сибірській тайзі він вдавався богомислію, у кожній живій істоті бачив невимовну премудрість “Того, Хто створив все”.
Подвижник ніколи не залишався без діла. Він добре вмів шити шуби і, обходячи села, працював у будинках селян, не приймаючи за працю жодної винагороди. Щоб уникнути похвал за свою роботу, праведний Симеон залишав її незавершеною та йшов від замовників. За це йому доводилося переносити образи і навіть побої, але він приймав їх зі смиренністю та молився за своїх кривдників. Так він досягнув цілковитого смирення і нестяжательства.
Багато молився святий Симеон про зміцнення у вірі новопросвітлених жителів Сибіру. Свою молитву подвижник поєднував з подвигом колінного стояння на камені в дрімучій тайзі. За десять верст від Меркушина на березі річки Тури подвижник мав відокремлене місце, де ловив рибу. Але й тут він виявляв помірність: риби він видобував рівно стільки, скільки потрібно йому для денного харчування.
Блаженна смерть святого чоловіка була серед великих подвигів посту і молитви. Помер він у 1642 році і був похований на Меркушинському кладовищі біля храму Архістратига Михаїла.
Господь прославив Свого угодника, який залишив усе земне заради служіння Йому Єдиному. У 1692 році, через 50 років після смерті святого, жителі села Меркушинського чудесним чином здобули нетлінне тіло праведника, ім’я якого вони забули. Незабаром від мощів, що з’явилися, стали відбуватися численні зцілення. Була зцілена розбита паралічем людина, згодом були й інші зцілення. Митрополит Сибірський Ігнатій (Римський-Корсаков, 1692-1700) надіслав людей для засвідчення фактів. Один із них, ієродиякон Никифор Амвросієв, дорогою молився Богу і непомітно поринув у легку дрімоту. Раптом він побачив перед собою чоловіка в білому одязі, середнього віку з волоссям русявого кольору. Добрим поглядом він дивився на Никифора і на питання «хто ти?» відповів: «Я Симеон Меркушинський», — і став невидимим.
Митрополит Ігнатій, переконавшись у нетлінні мощей святого Симеона, виголосив: «Свідчу і я, що воістину це мощі праведної та доброчесної людини: у всьому вони подібні до мощей давніх святих. Цей праведник подібний до Олексія, митрополита Московського, або Сергія Радонезького, бо він сподобився від Бога нетління, подібно до цих світильників віри Православної».
І нині по молитвам святого Симеона Верхотурського Господь являє благодатну допомогу, втіху, зміцнення, врозумлення, лікування душ і тіл та звільнення від лукавих і нечистих духів. Молитвами святого мандрівники, котрі бідують, отримують звільнення від смерті. Особливо часто сибіряки звертаються з молитвами до Верхотурського чудотворця у разі хвороби очей і якого б то не було паралічу.
12 вересня 1704 року з благословення митрополита Тобольського Філофея було звершено перенесення святих мощей праведного Симеона Верхотурського із храму на честь Архістратига Михаїла до Верхотурського монастиря в ім’я святителя Миколая.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь праведному Симеону Верхотурскому, на прославление, глас 4
Мирска́го мяте́жа бе́гая, все жела́ние обрати́л еси́ к Бо́гу,/ да в виде́ния восхо́д обря́щеши горе́,/ отню́дуже не уклони́вся в лука́вствия се́рдца,/ но очи́стив ду́шу и те́ло,/ прия́л еси́ благода́ть точи́ти цельбы́ ве́рным и неве́рным,/ притека́ющим к тебе́, пра́ведный Симео́не./ Те́мже, по да́нному ти да́ру,/ испроси́ у Христа́ Бо́га исцеле́ние нам, боля́щим душе́вными страстьми́,// и моли́ спасти́ ду́ши на́ша.
Ин тропарь праведному Симеону Верхотурскому, на перенесение мощей, глас 4
Днесь ра́дуется сла́вная страна́ Сиби́рь,/ обре́т святы́я мо́щи твоя́ внутрь себе́./ Архиере́е, свяще́нницы и весь сонм людски́й/ духо́вне веселя́щеся, вопие́м ти:/ о Богому́дре Симео́не!/ Изба́ви нас, и́же к тебе́ прибега́ющих, от всех бед,/ прося́ пода́тися всем по коего́ждо проше́нию,/ и изба́витися стране́ сей и гра́ду/ от о́гненнаго запале́ния и пога́нскаго наше́ствия/ и междоусо́бныя бра́ни и от вся́каго зла./ Те́мже и мы вси чтем ны́не честны́х и многоцеле́бных моще́й твои́х пренесе́ние,/ но́вый целе́бниче, и вопие́м:// сла́ва Даю́щему тобо́ю всем исцеле́ние!
Тропaрь на пренесeніе мощeй, глaсъ д7:
Днeсь рaдуетсz слaвнаz странA сиби1рь, њбрётъ с™ы6z м0щи твоS внyтрь себє2. ґрхіерє1и, сщ7eнницы и3 вeсь с0нмъ людскjй дух0внэ веселsщесz, вопіeмъ ти2: q бGомyдре сmмеHне! и3збaви нaсъ, и5же къ тебЁ прибэгaющихъ, t всёхъ бёдъ, просsще подaтисz всBмъ по коег0ждо прошeнію, и3 и3збaвитисz странЁ сeй и3 грaду t џгненнагw запалeніz и3 погaнскагw нашeствіz и3 междоус0бныz брaни и3 t всsкагw ѕлA. тёмже и3 мы2 вси2 чти1мъ нhнэ честнhхъ и3 многоцэлeбныхъ мощeй твои1хъ пренесeніе, н0вый цэлeбниче, и3 вопіeмъ: слaва даю1щему тоб0ю всBмъ и3сцэлeніе.
И$нъ тропaрь на прославлeніе, глaсъ д7:
Мірскaгw мzтeжа бёгаz, всE желaніе њбрати1лъ є3си2 къ бGу, да въ видBніz восх0дъ nбрsщеши горЁ, tню1дуже не ўклони1всz въ лук†вствіz сeрдца, но њчи1стивъ дyшу и3 тёло, пріsлъ є3си2 бlгодaть точи1ти цэльбы6 вBрнымъ и3 невBрнымъ, притекaющымъ къ тебЁ, првdный сmмеHне. тёмже, по дaнному ти2 дaру, и3спроси2 ў хrтA бGа и3сцэлeніе нaмъ, болsщымъ душeвными страстьми2, и3 моли2 сп7сти2 дyшы нaшz.
Ще в розробці