Місяця жовтня на 5-й день Священномученик Діонісій, єпископ Александрійський, був у зрілому віці навернений до християнства знаменитим учителем Церкви Орігеном (III) і став його учнем. Згодом він був наставником Александрійської огласительної школи, а потім, в 247 році, був поставлений на єпископа Александрії. Багато сил докладав святитель Діонісій для захисту православ’я від єресей і укріпляв свою паству у твердому сповідництві істинної віри під час гонінь від імператорів Декія (249–251) та Валеріана (253–259). Святий єпископ зазнав багато страждань. Коли в Александрії з’явилася чума, святитель закликав свою паству доглядати і хворих християн, і язичників та ховати померлих. Про спочилих своїх дітей він писав: “Таким чином залишили життя кращі із наших братів. Цей рід…

Місяця жовтня на 4-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих Священномученик Димитрій Павлович Вознесенський народився 1855 року в селі Ніколо-Замошшя. У 1877 році він закінчив курс Ярославської духовної семінарії і був призначений штатним псаломщиком до рідної церкви. Пізніше Димитрій був возведений у сан диякона, а 1910 року став священником. Революція і громадянська війна, що почалися, не оминули стороною село Ніколо-Замошшя. 16 жовтня 1918 року на території Ніколо-Замошенської парафії спалахнуло повстання проти радянської влади. На вимогу повсталих було звершено хресний хід і молебень. Після цього отець Димитрій виступив із проповіддю, яка…

Місяця жовтня на 4-й день Святий князь Стефан Щилянович правив Сербією під час мусульманського панування. Народився він у благочестивій християнській сім’ї у місті Жупі (південна сторона Захолм’я). На той час Сербія часто зазнавала нападів турків, які розоряли країну. Святий Стефан захищав свою батьківщину, несучи військову службу в армії Сербського правителя. Коли в країні почався голод, милосердний Стефан роздавав голодувальникам свій хліб. Патріотична діяльність святого воїна була нерозривно пов’язана з його істинно християнським життям. Він «повсякчас подвизався у благому, а саме: милостині, чистоті, молитві, вірі православній і любові нелицемірній до ближніх». Святий відійшов до Господа 4 (17) жовтня 1515 року. Через деякий час над його могилою турки побачили світло. Думаючи, що…

Будучи ефеським містоправителем у царювання імператора Максиміана, сповідував віру християнську. За опір віддати заміжжя свою дочку Каллісфенію за язичника імператора, св. Давікт був позбавлений честі та багатства, засланий у Мелітіну і там усічений мечем. Св. Каллісфенія ж спершу ховалася в Нікомідії, потім пішла у Фракію. Після смерті Максиміана, вона повернулася на батьківщину, де отримала відібране майно і роздала його бідним. Тіло батька вона перенесла з місця ув’язнення до Асії і побудувала церкву на його пам’ять. Сама ж, богоугодно провівши решту часу житія, зі світом спочивала про Господа.

Мучениця Домніна та дочки її Вероніка (Віринея) та Проскудія (Просдока) жили у місті Антіохії у Сирії. За царювання імператора Діоклетіана вони постраждали за Христа в 304 році. Про їхній подвиг розповідає Євсевій Кесарійський: “Була в Антіохії якась свята і дивна за своєю душевною чеснотою жінка, відома красою, багатством, родовитістю і доброю про себе славою. Двох своїх дочок виховала вона в правилах істинної віри; були вони у розквіті юності та краси. Злісні заздрісники з усіх сил намагалися вистежити Дізнавшись, що вони живуть в іншій країні, їх хитрістю викликали в Антіохію, і вони потрапили в пастку, розставлену воїнами. Мати, бачачи у безвихідному становищі себе та дітей, зобразила дочкам ті ж страхи, які…

Святий Петро жив межі VII–VIII століть і був родом із міста Капітолії. Він захоплював усіх мудрістю та розумом. Петро одружився і мав трьох синів. Але оскільки його любов до Бога була сильнішою за любов до сім’ї, він розлучився з дружиною і став ченцем. Потім єпископ Бостри, проти волі Петра, висвятив його в пресвітера. Тяжко захворівши у віці шістдесяти років, Петро журився, що мученицький вінець може обминути його. Тоді, скликаючи іменитих мусульман, він замість обіцяного заповіту полум’яно сповідував перед ними християнську віру і закінчив різкими викриттями ісламу. Проти всякого очікування Петро одужав і, все більше прагнучи долучитися до слави мучеників, почав ревно проповідувати, засуджуючи помилки мусульман на вулицях та в громадських…

Місяця жовтня на 4-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) Благовірний князь Новгородський Володимир був онуком святого рівноапостольного князя Володимира й старшим сином великого князя Ярослава і благовірної княгині Анни, в миру Ірини. Він народився 1020 року. 1034 року князь Ярослав посадив його на князювання в Новгороді Великому і дав новгородцям грамоту з наказом платити за нею данину. Звідси, із Новгорода, 1042 року Володимир Ярославич ходив війною на плем’я ям і переміг їх. Але стався мор на коней, і воїни князя втратили їх. 1045 року Володимир Ярославич із тодішнім Новгородським єпископом Лукою Жидятою заклав кам’яний собор в ім’я Святої Софії, Премудрості Божої. будівництво було…

Преподобний Онисим прославився у сонмі преподобних Печерських звершуючи подвиг затворництва. Жив преподобний в ХІІ-ХІІІст. Про місце народження і родину його нічого не відомо. Проживши святе і подвижницьке життя святий Онисим в ХІІІст. відійшов до Господа. Його мощі знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври. Свята Церква прославляє преподобного Онисима наступними похвалами: «Радуйся, Онисиме, бо через тісноту затвору печерного, ти просторі оселі райські успадкував, радуйся, бо духовний голод на постійне бачення Бога ти замінив».

У XX столітті просіяли високим подвигом мучеництва і сповідання новомученики і сповідники православні. Серед сонму новомучеників і сповідників, котрі засвідчили своїм житієм і кончиною вірність Православ’ю в роки тяжких випробувань, предстоїть перед Престолом Божим за мир і преподобний Варсонофій. Архімандрит Варсонофій (в миру Василь Григорович Юрченко), народився 18 серпня 1883 року в селі Лозуватці, Олександрійського повіту, Херсонської губернії, (нині Кіровоградського району та області), в благочестивій родині. Батьки його, отець Григорій і мати Тетяна, були віруючими православними людьми, які і дітей своїх виховали богобоязливими, лагідними і душевними. Початкову освіту юний Василь отримав у місцевій сільській школі і вступив до Новгородківської церковно-вчительської школи, закінчивши яку, отримав направлення у м. Олександрію, Херсонської губернії, на посаду вчителя початкової школи, в котрій…