...

Благовірний князь Володимир Ярославич Новгородський, чудотворець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 4-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне)

Благовірний князь Новгородський Володимир був онуком святого рівноапостольного князя Володимира й старшим сином великого князя Ярослава і благовірної княгині Анни, в миру Ірини. Він народився 1020 року. 1034 року князь Ярослав посадив його на князювання в Новгороді Великому і дав новгородцям грамоту з наказом платити за нею данину. Звідси, із Новгорода, 1042 року Володимир Ярославич ходив війною на плем’я ям і переміг їх. Але стався мор на коней, і воїни князя втратили їх.

1045 року Володимир Ярославич із тодішнім Новгородським єпископом Лукою Жидятою заклав кам’яний собор в ім’я Святої Софії, Премудрості Божої. будівництво було закінчено через сім років, 1052 року. Цей храм став головною святинею вільного міста, священним осередком його життя. Стародавні новгородці казали: «Де Свята Софія, там Новгород; помремо, проллємо кров за Святу Софію».

Про часи правління князя в Новгороді відомо також те, що за його розпорядженням у 1047 році одним священником були переписані пророчі книги з тлумаченнями.

4 жовтня 1052 року Володимир Ярославич помер у Новгороді у віці всього лише тридцяти двох років. Тіло його було покладено у створеному ним храмі Святої Софії. Трохи раніше, 1050 року, там було поховано тіло його благочестивої матері, благовірної княгині Анни. У святого князя залишився один син Ростислав.

1178 року новгородці в одній гробниці зі святим Володимиром поклали тіло померлого у них князя Мстислава Ростиславича Хороброго.

У 1439 році архієпископ Новгородський Євфимій позолотив, зробив написи та поклав покрови на гробниці святого Володимира і його благочестивої матері. Тоді ж він постановив святкувати їхню пам’ять 4-го дня жовтня.

1654 року митрополит Новгородський Макарій переніс їхні мощі з Корсунської паперті до церкви Святої Софії і поклав їх у новій раці праворуч, біля південних дверей. Мощі святого князя Володимира Ярославича спочивають відкрито.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь благоверному князю Владимиру Ярославовичу Новгородскому, глас 4

Измла́да яви́лся еси́, Богому́дре кня́же Влади́мире,/ Боже́ственный сосу́д избра́н Бо́гови,/ благоче́стием воспита́н, ве́ру непоро́чну соблю́л/ и, храм пречу́ден Прему́дрости Бо́жия/ в Вели́ком Новегра́де сем устро́ив,/ те́ло Твое́ в Нем предложи́л еси́,/ и ны́не, на Небесе́х предстоя́ Престо́лу Святы́я Тро́ицы,// моли́ся низпосла́ти и нам ве́лию и бога́тую ми́лость.

Кондак благоверному князю Владимиру Ярославовичу Новгородскому, глас 8

Многому́дренно пожи́в в княже́нии твое́м в Вели́ком Новегра́де,/ благове́рный кня́же Влади́мире,/ плод благи́й в жи́зни сей был еси́, присноцвету́щ доброде́тельми./ Того́ ра́ди получи́л еси́ жизнь ве́чную на Небесе́х,/ те́ло же твое́ нетле́нием просла́влено бысть на земли́,/ и ны́не пра́здник твой све́тло соверша́юще,/ с любо́вию вопие́м тебе́:// ра́дуйся, вели́кому Новугра́ду и всей Ру́сстей земли́ утвержде́ние.

Ще в розробці

Ще в розробці