Місяця березня на 22-й день / травня на 30-й день / серпня на 3-й день Преподобний Ісаакій походив «зі сходу», імовірно із Сирії. Він подвизався в пустелі, доки не почув голос з небес, який повелів йому вирушити до Константинополя. Прибувши туди, святий застав столицю охопленою єрессю аріанства, прибічником якої був імператор Валент (364–378). Коли правитель збирався на війну з варварами, преподобний Ісаакій декілька разів підходив до нього з напоумленнями, просячи відкрити церкви й припинити гоніння на православних. За це наближені імператора побили святого, а Валент наказав кинути його у смердюче болото, із якого живою не вибиралася жодна істота. Проте два ангели чудесним чином позбавили преподобного Ісаакія загибелі. Прийшовши до імператора…

Місяця квітня на 3-й день / травня на 29-й день — перенесення мощей Свята мучениця Феодосія Тирська постраждала 307 року. 29 травня святкується перенесення її мощей до Константинополя, а пізніше до Венеції. Одного разу, під час гоніння на християн, яке тривало вже п’ять років, сімнадцятирічна Феодосія підійшла до засуджених в’язнів-християн, які перебували в преторії. Був день Святої Пасхи, і мученики говорили про Царство Боже. Свята Феодосія просила їх пом’янути її перед Господом, коли вони постануть перед Ним. Воїни побачили, що дівчина вклонилася в’язням, схопили її і відвели до правителя Урвана. Правитель змушував дівчину принести жертву ідолам, але вона відмовилася, сповідуючи свою віру в Христа. Тоді святу піддали жорстоким катуванням, тіло…

Місяця травня на 27-й день Священномученик Ферапонт, єпископ Сардійський (місто Сардіс, або Сарди, знаходилося в малоазійській області Лідії), постраждав за Христа в III столітті. Звершуючи своє святительське служіння, святий Ферапонт просвітив світлом християнської віри та охрестив багатьох язичників-еллінів. За це він постав перед судом правителя Юліана і безстрашно оголосив себе християнським єпископом. Його кинули до в’язниці, де довгий час мучили голодом і спрагою, потім піддали жорстоким катуванням, але муки не похитнули мужнього сповідництва святителя. В кайданах святого повели до міста Синаон у Фригії, а звідти повели до Анкіри. У цих містах його знову катували. Потім святого Ферапонта привели до річки Астале, оголеного розтягнули хрестоподібно на землі, прив’язавши до чотирьох кілків,…

Місяця травня на 23-й день Преподобний Михаїл сповідник з юних років прагнув чернечого життя і був направлений святішим патріархом Тарасієм (784–806) у монастир, розташований на березі Чорного моря. З ним разом вступив до обителі і святий Феофілакт (пам’ять 8 березня), майбутній єпископ Нікомідійський. Обидва ченці з ретельністю проходили в обителі подвиги спасіння і незабаром були прославлені благодатними даруваннями від Господа. Одного разу під час жнив, коли люди знемагали від спраги, по молитві ченців порожня мідна посудина почала виділяти воду. Святіший патріарх Тарасій висвятив святого Михаїла на єпископа міста Синад. За своє святе життя і мудрість святитель Михаїл здобув глибоку любов у віруючого народу й особливу увагу імператорів Никифора I (802–811)…

Місяця березня на 3-й день / травня на 22-й день Святий мученик Василіск був племінником святого мученика Феодора Тирона (пам’ять 17 лютого) і постраждав з його братами Євтропієм і Клеоником під час гоніння на християн імператора Максиміана Галерія (305–311). Святі мученики Клеоник і Євтропій були розіп’яті на хрестах (пам’ять їхня 3 березня), а мученика Василіска відправили до Команів, де він перебував у в’язниці. Правитель Агрипа, прибувши до міста Амасія, почав переслідувати християн. Святий Василіск у в’язниці готувався до майбутнього мученицького подвигу. Уві сні йому з’явився Господь, Який обіцяв мученику Свою допомогу і передбачив йому мученицьку кончину в Команах. Святий Василіск просив темничних вартових відпустити його до рідного селища попрощатися з…

Місяця травня на 21-й день Святий імператор Константин (306–337), який отримав від Церкви іменування «рівноапостольний», а у всесвітній історії названий Великим, був сином цезаря Константина Хлора (305–306), котрий правив Галлією і Британією. Величезна Римська імперія була на той час розділена на Західну і Східну, на чолі яких перебували два самостійні імператори, що мали співправителів, одним із котрий у Західній половині і був батько імператора Константина. Свята цариця Єлена, мати імператора Константина, була християнкою. Константин, майбутній правитель всієї Римської імперії, був вихований у повазі до християнської релігії. Батько його не переслідував християн в керованих ним країнах, тоді як у решті Римської імперії християни зазнавали жорстоких гонінь з боку імператорів Діоклітіана (284–305)…

Місяця травня на 20-й день За царювання Нумеріана (283–284) правитель міста Егеї розіслав воїнів розшукувати християн. До нього привели Фалалея, вісімнадцятирічного білявого юнака. На розпитування правителя святий Фалалей відповідав: «Я християнин, родом із Лівану (Сирія). Батько мій, на ім’я Берукій, був воєначальником, а матір звуть Ромілією. У мене є брат у сані іподиякона. Я ж навчений лікарської справи лікарем Макарієм. Під час гоніння на християн у Лівані я був приведений до правителя Тиверія, але ледве уникнув страти. Тепер стою перед судом, роби зі мною, що хочеш. Бажаю померти за Христа Спасителя і Бога мого, сподіваючись з Його допомогою перетерпіти всі муки». Лютий правитель наказав двом катам Олександру й Астерію просвердлити…

Місяця травня на 19-й день Святий Патрикій жив у I столітті і був єпископом міста Прусси у малоазійському місті Віфінії. Він відкрито і сміливо проповідував вчення Христа Спасителя і викривав помилки язичників. За це був узятий разом з трьома пресвітерами Акакієм, Менандром і Полієном та приведений на допит до правителя міста Юлія. У той час Юлій їхав лікуватися на гарячі джерела, він наказав вести за собою і християнського єпископа з його пресвітерами, ув’язненими в залізні кайдани. Омившись у теплих джерелах, Юлій приніс жертву своїм богам і, викликавши святого Патрикія та інших в’язнів, запропонував їм принести жертву язичницьким богам, погрожуючи в разі відмови катуванням. Святий Патрикій на це відповів: «Я християнин…

Місяця травня на 18-й день Святий мученик Феодот і святі мучениці сім дів: Олександра, Текуса, Клавдія, Фаїна, Євфрасія, Матрона та Юлія  — жили в другій половині III століття в місті Анкірі, Галатійської області, і мученицьки померли за Христа на початку IV століття. Святий Феодот був «корчемником», мав свою гостиницю, був одружений. Уже тоді він досягнув високої духовної досконалості: дотримувався чистоти й ціломудреності, виховував у собі стриманість, підкоряв плоть духу, вправляючись у пості й молитві. Своїми бесідами він приводив іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників приводив до каяття й виправлення. Святий Феодот прийняв від Господа дар зцілень і лікував хворих покладанням на них рук. Під час гоніння імператора Діоклітіана…

Місяця січня на 4-й день — Собор семидесяти апостолів / травня на 17-й день / липня на 30-й день Святий апостол від семидесяти Андроник і його помічниця в апостольських трудах свята Юнія були родичами апостола Павла. Вони багато потрудилися, проповідуючи Євангеліє язичникам, про що згадує апостол Павло в Посланні до Римлян: «Вітайте Андроніка і Юнію, родичів моїх і в’язнів зі мною, які прославилися між Апостолами і ще раніше мене увірували в Христа» (Рим. 16:7). Святий Андроник був висвячений на єпископа Паннонії, але проповідь його і святої Юнії поширилася й в інші країни, далеко за межі його єпархії. Трудами святих Андроника і Юнії утверджувалася Церква Христова, язичники наверталися до богопізнання, багато…