Преподобний Михаїл сповідник, єпископ Синадський

Місяця травня на 23-й день

Преподобний Михаїл сповідник з юних років прагнув чернечого життя і був направлений святішим патріархом Тарасієм (784–806) у монастир, розташований на березі Чорного моря. З ним разом вступив до обителі і святий Феофілакт (пам’ять 8 березня), майбутній єпископ Нікомідійський. Обидва ченці з ретельністю проходили в обителі подвиги спасіння і незабаром були прославлені благодатними даруваннями від Господа. Одного разу під час жнив, коли люди знемагали від спраги, по молитві ченців порожня мідна посудина почала виділяти воду.

Святіший патріарх Тарасій висвятив святого Михаїла на єпископа міста Синад. За своє святе життя і мудрість святитель Михаїл здобув глибоку любов у віруючого народу й особливу увагу імператорів Никифора I (802–811) і Михаїла I Рангава (811–813). У 787 році святитель Михаїл був присутній на Сьомому Вселенському Соборі в Нікеї.

Коли на престол вступив іконоборець-єретик Лев Вірменин (813–820), він став виганяти православних архієреїв з їхніх кафедр, призначаючи на їхнє місце своїх однодумців-єретиків.

Святитель Михаїл у цей час твердо захищав православ’я, мужньо протидіючи єретикам і викриваючи їхні помилки. Лев Вірменин засудив святителя Михаїла, але він, не боячись мук, твердо відповідав: «Я шаную святі ікони Спасителя мого Іісуса Христа і Пречистої Діви, Матері Його, і всіх святих, і вклоняюся їм. Твоє розпорядження про видалення ікон із храмів не виконаю». Тоді Лев Вірменин заслав святителя Михаїла в ув’язнення до міста Євдокіади, де сповідник помер близько 821 року. Глава святителя Михаїла зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні, а частина мощей перебувають в Іверському монастирі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання