Місяця квітня на 9-й день Святий мученик Євпсихій, у Кесарії Каппадокійській народжений і вихований, походив із шанованого патриціанського роду, проводив непорочно у християнській цноті роки юності своєї, сивину маючи розуму і вік старості — життя чисте. Поєднався законним шлюбом з жінкою за царювання богопротивного Юліана Відступника, і ще не розійшовся шлюбний пир, як показав про Христа, Бога свого, велику ревність і любов. Було-бо в місті тому капище нечистого ідола, його ж називали Тихи, тобто “доля”, чи “фортуна”. Капище те відомим було, у ньому ж цар Юліан щодня приносив свої нечисті жертви, якщо був у Кесарії. Коли відбувався шлюб Євтихія, трапилося тоді й празнику нечестивому ідольському бути. І бачив Євпсихій святий…

Місяця квітня на 8-й день Святий апостол Іродіон родом був із Тарсу Кілікійського, був родичем святого апостола Павла. Служив святим апостолам у всьому, і вони єпископом поставили його Неопатрійським, і багатьох із еллінів навчанням святим до Христової навертав віри. Через те заздрили іудеї, обступили його з ідолослужителями і мучили сильно. Убили святого: одні камінням уста йому розбили, інші деревом вдаряли по голові, потім ніж встромили і, як мертвого, кинули у крові. Думали-бо, що він уже помер, залишили тіло й пішли. Але апостол святий, благодаттю Божою, живий залишився, проповідував після того слово Боже в Римі зі святим верховним апостолом Петром. Святий же апостол Павло, із Коринфа до римлян пишучи послання, згадував…

Місяця квітня на 7-й день Цей преподобний отець наш Георгій, змолоду Христа полюбивши, чернече прийняв життя і всі чесноти пройшов, смиренномудрість здобув, як ніхто інший. І став сповідником Христовим за царювання Льва Ісаврянина, гоніння і кривду терпів від іконоборців. Тоді, за царювання Константина й Ірини правовірних, на престол архієрейський зведений був у місті Мітилені, митрополії острову Лесбос, і був милостивий вельми, щедрим подаванням голодних утішав. За велику стриманість ангелам співдружником став і чудотворцем явився, невиліковні лікуючи недуги й виганяючи нечистих духів. Досягнув же царствування Льва Вірменина, який іконоборство відновив, знову за святі ікони зазнав гоніння у старості глибокій. Перед царюванням того Льва Вірменина, відновленням іконоборства і вигнанням Георгія святого було…

Місяця квітня на 5-й день Авва Серапіон розповідав, кажучи: “Перебуваючи у внутрішній (Єгипетській) пустелі, йшов я до отця Іоана, великого старця, і прийняв благословення від нього. Сів відпочити по трудах і задрімав у сонному видінні. І бачив двох якихось відлюдників, які прийшли і благословилися від старця. Говорили ж між собою: “Це авва Серапіон, приймімо благословення від нього”. І сказав їм авва Іоан: “Нині прийшов з пустелі й дуже втомився, дайте йому трохи відпочити”. Вони ж сказали про мене до старця: “Скільки часу минуло, відколи трудиться він у пустелі, а до отця Марка, який живе в горі Фракійській, що в Ефіопії, не йде. У всіх-бо постницях пустельних нема рівного тому Маркові.…

Місяця квітня на 4-й день Батьківщиною Іосифа святого була Сицилія, батьки — благочестиві і добродійні, на ім’я Плотій і Агафія. За їхнє богоугодне життя дав їм Бог такий народити плід, усій тій Церкві благопотрібний, який пізніше став прекрасним гимнографом, Церкву співами канонів прикрасив. Вихований ж був хлопець у доброму навчанні книжному і на добрі звичаї наставлений, і в дитячих його звичках видно було знамення, що має бути досконалим у чеснотах мужем. Був же лагідний, тихий, смиренний, дитячих забав уникав, піст і повстримність любив, не шукав-бо солодкої їжі, але самим хлібом і водою, і то ввечері, харчувався, й успіхи мав великі у вивченні Божественного Писання. Коли так той хлопець ріс тілом…

Місяця квітня на 2-й день Святі мученики Амфіан і Едесій братами по крові були, від батька одного народжені були в еллінському нечесті. Батьківщиною їхньою був місто Патара у Лікійському краю. Звідти батьки послали їх до Бирита (сучасного Бейрута) на навчання зовнішньої премудрості, де вони чесно, покірно і ціломудрено юні дні свої проводили, на подив усім були непорочні і своїм життям, бо властиві юним звичаї відкидали, чесним старцям уподібнювалися, сивину мали премудрості (за Писанням) і вік старості в житті чистому. Через те не втратили Божої благодаті, засіяло-бо в серцях їхніх світло розуміння істини — і почали бачити блуд ідолопоклонників, пізнавати праведний шлях благочестя християнського та бажали досконаліше довідатися про Господа нашого…