Місяця квітня на 15-й день Святий мученик Сухій і 16 його сподвижників-грузинів були знатними вельможами при дворі албанського (агванського) правителя (кавказька Албанія – держава на території нинішнього Азербайджану). Супроводжуючи доньку албанського правителя Сатеніку, дружину вірменського царя Артаксара (88-123), святий Сухій і його 16 сподвижників опинилися в Арташаті, стародавній столиці Вірменії (місто було зруйноване римлянами пізніше, 163 року). Там проповідував грек-християнин Хризос, освічений і висвячений на ієрея святим апостолом Фаддеєм († бл. 44, пам’ять 21 серпня). Вельможі увірували в Спасителя і твердо вирішили присвятити все своє життя служінню Богові. Усі сімнадцять новонавернених грузинів пішли за Хризосом до Месопотамії. Під час Хрещення у водах Євфрату, здвершеного ієреєм Хризосом, вони удостоїлися бачити Господа…

Місяця квітня на 15-й день Святі мучениці Василіса та Анастасія жили в Римі і були просвітлені світлом християнської віри святими апостолами Петром і Павлом. Вони присвятили себе служінню Господу. Коли імператор Нерон (54-68) переслідував християн і віддавав їх на муки та страти, святі Василіса і Анастасія безбоязно підбирали тіла мучеників і віддавали їх чесному похованню. Про це донесли Нерону. Святі Василіса та Анастасія були ув’язнені до темниці. Їх піддавали жорстокому катуванню: били батогом, стругали залізними гаками, обпалювали вогнем. Але святі мучениці залишалися непохитними і мужньо сповідували свою віру в Христа Спасителя. За велінням Нерона їх було усічено мечем († бл. 68).

Місяця лютого на 15-й день / квітня на 14-й день Віленська ікона Божої Матері написана святим євангелістом Лукою. Довгий час вона була родовою святинею грецьких імператорів у Константинополі. 1472 року ікону перенесла до Москви Софія Палеолог, дружина великого князя Московського Іоанна III (1462-1505). 1495 року великий князь благословив цією іконою свою доньку Олену під час видачі її заміж за Литовського короля Олександра. На честь перенесення ікони до колишньої столиці Литви міста Вільно встановлено святкування 15 лютого. Пізніше святу ікону поставили в Пречистенському храмі, де була похована княгиня Олена. Іоанн Грозний, намагаючись повернути чудотворну ікону до Москви, пропонував за неї королю Сигізмунду 50 знатних литовських бранців, але король рішуче відмовив, бо…

Місяця квітня на 16-й день Святий Леонід народився на Пелопоннесі і служив начальником жіночого духовного хору. Під час гонінь Декія (бл. 250) хор продовжував виконувати гімни і подячні молебні. Тоді як інші християни цього краю ховалися і намагалися уникнути обшуків, жінки, керовані Леонідом, виявляли неймовірну мужність, будучи єдиними, хто відкрито сповідував християнську віру. Усіх їх заарештували за кілька днів до свята Великодня в місті Трезене в Арголиді і відвели в Коринф до правителя Венуста. Сидячи на високому престолі, він пообіцяв Леоніду славу і багатство, якщо той погодиться принести жертву богам. Леонід відповідав спокійно і з посмішкою: “Я сам уже давно відмовився від брехні і боюся тільки за тебе, адже твої…

Місяця квітня на 14-й день / грудня на 26-й день Остробрамська (Віленська) ікона Божої Матері є головною святинею міста Вільно. Збереглося кілька переказів, що оповідають про історію походження образу. Згідно з одним із них, ікона була принесена із Корсуні великим князем Ольгердом і подарована першій дружині Марії. Друга дружина великого князя, Іуліанія, передала ікону до Троїцької церкви, звідки образ потрапив у каплицю біля Гострих воріт. Інший переказ говорить про те, що ікону надіслав Ольгердові грецький імператор Іоанн Палеолог, коли дізнався про прийняття Ольгердом християнства. За третім джерелом, чудотворна ікона сама чудесно з’явилася на Гострих воротах 14 квітня 1431 року. Безсумнівним є одне – 1431 року ікона вже перебувала в каплиці…

Місяця квітня на 13-й день Новомученики Василівські, настоятель церкви Різдва Христового села Василівки Снігурівського району Миколаївської області ієрей Сергій Штенко та миряни Кирил Приймак і Прохор Бунчук, прийняли мученицьку кончину 26 квітня 1922 року під час кампанії більшовицької влади з вилучення церковних цінностей, виявивши твердість і мужність у стоянні за віру, храм і його святині. Отець Сергій Штенко народився 24 серпня (ст. ст.) 1875 року у селі Хондаківка Херсонського повіту Херсонської губернії (нині це село Новокондакове Снігурівського району, Миколаївської області) у сім’ї стихарного диякона. Після закінчення Одеської духовної семінарії в 1897 році був направлений до церкви Різдва Христового як псаломщик, потім був висвячений на диякона в цій самій церкві, а…

У неділю, найближчу до 25 січня, – Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця квітня на 14-й день / місяця червня на 10-й день – Собор Рязанських святих Священносповідник Олександр народився 1878 року в селі Макковеєво Касимовського повіту Рязанської губернії в сім’ї вчителя Самиловської церковнопарафіяльної школи Василія Євдокимовича Орлова. Незабаром після народження сина Василій Євдокимович був висвячений на диякона до Покровського храму в селі Макковеєво. Закінчивши церковнопарафіяльну школу і духовне училище, Олександр з 1905 року став служити псаломщиком у тій самій церкві, а в 1919 році він був висвячений у сан диякона та продовжив своє служіння в ній вже в цьому сані. Диякон Олександр часто відвідував відому в…

Місяця квітня на 14-й день / квітня на 17-й день Настав спасительний день Святої і Великої П’ятниці, коли християни, святкуючи, прославляли Христа і дякували Йому, Котрий заради нас зазнав викупних страждань. Цього дня був схоплений і відданий на смерть єпископ Симеон. Після цього, починаючи з дня Великої П’ятниці, протягом десяти днів стали брати і віддавати на смерть усіх християн. Тоді ж схопили і цих святих мучеників числом 1000 осіб, а з ними разом і євнуха Азата, який обіймав високе становище при царському дворі і користувався особливою любов’ю та повагою царя Сапора. На допиті всі вони сміливо сповідали свою віру в Христа і негайно ж усі були за це страчені. Сапор…

Місяця квітня на 14-й день Святий мученик Ардаліон прийняв смерть за Христа в часи правління імператора Максиміана Галерія (305-311). Святий Ардаліон був талановитим мімічним актором (“із лицедіїв”). Одного разу в цирку він грав роль християнина. Актор, за задумом автора, мав спочатку відмовитися від принесення жертви ідолам, а потім погодитися зректися Христа. Під час дії святого Ардаліона підвісили на мучилищному дереві і стали стругати залізними гаками. Він так природно зображував страждання, що глядачі були в захваті і голосно висловлювали свої похвали його мистецтву. Раптом святий звелів усім замовкнути й оголосив, що він справді християнин і не зречеться Господа. Правитель міста намагався представити все так, ніби святий Ардаліон продовжує грати роль, а…