Місяця грудня на 11-й день Про Солікамськ можна сказати те саме, що про багато міст Північної Русі, — основа їхнього добробуту полягає в благочесті. По сумлінних і наполегливих працях Господь дарував благодать, зростало благочестя, зростав і добробут. Сучасний приїжджий буває дуже здивований залишками колишньої культури та благодатною намоленістю цих місць. Архімандрит Солікамського Свято-Троїцького монастиря Феофан (Ільменський) був хіротонізований на єпископа Солікамського, вікарія Пермської єпархії в січні 1917 року. Після хіротонії, бажаючи ближче познайомитися з парафіями єпархії та паствою, він обійшов своє вікаріатство пішки. Сучасники свідчили, що єпископ був великим молитовником і постником і, подібно до архієпископа Андроніка, безстрашним викривачем безбожжя. У 1918 році волосний земельний відділ просив Троїцький монастир надіслати…

Місяця грудня на 11-й день Преподобний Лука Стовпник був воїном за часів візантійського імператора Константина Багрянородного (912–959). Під час війни з Болгарією 917 року Промислом Божим святий Лука залишився неушкодженим. Після цього він прийняв чернецтво і, процвітаючи в подвигах, був возведений в сан пресвітера. Прагнучи до вищих щаблів досконалості, преподобний поклав на себе вериги і став на стовп. Через три роки стояння з Божественного навіювання він пішов на гору Олімп. Потім святий вирушив до Константинополя і нарешті до Халкідона. Там він також обрав собі стовп, на якому простояв сорок п’ять років, проявляючи здобутий дар чудотворіння. Помер преподобний Лука близько 980 року.

Місяця грудня на 11-й день Святий мученик Миракс народився в християнській сім’ї, яка жила в єгипетському місті Тенестія, або Теннес, у VII столітті. Він був вихований в благочесті. Але в юнацькому віці Миракс з’явився до правителя Єгипту Аміра, потоптав свій натільний хрест, взяв у руку меч і тричі зрікся Христа, оголосивши себе мусульманином. Він вступив на службу до еміра і зажив у славі та шані. Батьки, сумуючи через страшне падіння сина, безперестанно за нього молилися. Тоді благодать Божа осяяла серце заблукалого. Він глибоко розкаявся і повернувся додому. Мираксові батьки сказали сину, що побоюються прийняти його через можливий гнів еміра. Вони порадили йому піти до правителя і оголосити про своє повернення…

Місяця грудня на 10-й день 23 грудня святкується пам’ять майже двадцяти рязанських подвижників, які постраждали за віру у різні роки XX століття. Серед них — схимонахиня Анна (у миру Столярова Анісія Гуріївна, нар. 12.01.1895), сповідниця, яка подвизалася в селі Срезнєво Шилівського району. Духовна дочка священномученика Філарета Срезнєвського, вона довгі роки була хранителькою чудотворної ікони Божої Матері «Суручниця грішних», яка досі перебуває у Казанському храмі Срезнєва. Незабаром отця Філарета заарештували, звинувачуючи в антирадянській агітації, а слідом за ним були відправлені до концтабору матушка Анна та священник Сергій Сорокін, клірик Казанської церкви. Через три роки вони повернулися до Срезнєва, але незабаром був новий арешт. Подвижниці багато довелося постраждати в таборах і пересиланнях:…

Місяця грудня на 10-й день / червня на 30-й день Священномученик Олексій народився 16 травня 1890 року в селі Данилово Подільського повіту Московської губернії у родині псаломщика Григорія Введенського. В 1904 році Олексій Григорович закінчив Донське духовне училище, а в 1911-му закінчив Московську духовну семінарію. У роки навчання в семінарії отець Олексій відвідував ієромонаха Варнаву (Меркулова), а пізніше – старця Іполита, духовника розігнаної братії Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після закінчення семінарії Олексій Григорович був призначений учителем до школи у селі Левково Дмитрівського повіту Московської губернії. 1912 року він одружився з випускницею Філаретівського єпархіального жіночого училища Оленою Олександрівною Воскресенською. Коли наступного року помер священник у селі Левково, на його місце до Іллінської…

Місяця грудня на 10-й день Преподобномученик Сергій (у світі Микола Іванович Сорокін) народився в 1900 році в місті Скопіні в Рязанській губернії в сім’ї бляхаря. З раннього віку Миколі та його трьом сестрам благочестиві та богобоязливі батьки прищепили любов до Бога, до храму, до молитви. Микола вибрав найважчий і тернистий шлях духовного служіння — чернецтво. З благословіння батьків Микола у 1918 р. вступив до Пронського Спасо-Преображенського монастиря у місті Скопині. Однак через шість місяців монастир було закрито богоборчою владою і Микола повернувся додому, звідки його призвали до червоної армії. Три з половиною роки він прослужив у червоній армії солдатом. У 1922 році, після закінчення військової служби, Микола Іванович поїхав до…

Місяця грудня на 10-й день Священномученик Михаїл Іванович Кобзєв народився 1874 року в селі Спас-Леоновщина Єгор’євського повіту Московської губернії в сім’ї диякона. Закінчив Скопинське духовне училище, церковно-учительські співочі курси, працював учителем початкової школи. У 1898 році був висвячений у сан диякона до Духовської церкви села Благі Раненбурзького повіту Рязанської губернії, 1911 або 1913 року одружився і був висвячений на ієрея. Одночасно з пастирським служінням викладав дітям Закон Божий. Після революції отець Михаїл намагався згуртувати вірян – створити культурно-релігійну громаду при Вознесенській церкві. Окрім релігійної просвіти мешканців міста та його околиць, однією з головних цілей для створюваної громади мала стати “благодійність на братніх християнських добровільних засадах”. Ставилося також найважливіше завдання: громада…