Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Євангеліє від Іоанна
Глава 7
зач. 25 1 Пі́сля цьо́го Іісу́с ходи́в по Галіле́ї, бо не хоті́в ходи́ти по Іуде́ї, тому́ що іуде́ї шука́ли вби́ти Його́.
2 Наближа́лося свя́то іуде́йське – ста́влення ку́щів.
3 Тоді́ брати́ Його́ сказа́ли Йому́: ви́йди зві́дси та іди́ в Іуде́ю, щоб і у́чні Твої́ ба́чили діла́, які́ Ти тво́риш.
4 Бо ніхто́ не ро́бить чого-не́будь тає́мно, а сам домага́ється бу́ти відо́мим. Якщо́ Ти тво́риш такі́ діла́, яви́ Себе́ сві́тові.
5 Бо і брати́ Його́ не ві́рували в Ньо́го.
6 На це Іісу́с сказа́в їм: Мій час ще не наста́в, а для вас завжди́ час.
7 Не мо́же світ нена́видіти вас, а Мене́ нена́видить, бо Я сві́дчу про ньо́го, що діла́ його́ злі.
8 Ви йдіть на свя́то це, а Я ще не піду́ на це свя́то, бо час Мій ще не наста́в.
9 Сказа́вши це їм, залиши́вся в Галіле́ї.
10 Але́ коли́ брати́ Його́ прийшли́ на свя́то, тоді́ і Він прийшо́в, та не я́вно, а ні́би тає́мно.
11 Іуде́ї ж шука́ли Його́ на свя́ті і говори́ли: де Він?
12 І бага́то було́ розмо́в про Ньо́го в наро́ді: одні́ говори́ли, що Він до́брий, і́нші каза́ли: ні, Він зва́блює наро́д.
13 Проте́ ніхто́ не говори́в про Ньо́го відкри́то, боячи́сь іуде́їв.
зач. 26 14 Але́ посере́д свя́та Іісу́с увійшо́в у храм і вчив.
15 І дивува́лися іуде́ї, ка́жучи: як Він зна́є Писа́ння, не вчи́вшись?
16 Іісу́с сказа́в їм у ві́дповідь: Моє́ вчення́ – не Моє́, а Того́, Хто посла́в Мене́;
17 хто хо́че твори́ти во́лю Його́, той дові́дається про це вче́ння, чи воно́ від Бо́га, чи Я Сам від Се́бе кажу́.
18 Хто гово́рить сам від се́бе, той шука́є сла́ви собі́, а Хто шука́є сла́ви Тому́, Хто посла́в Його́, Той є і́стинний, і непра́вди нема́ в Ньо́му.
19 Чи не дав вам Мойсе́й зако́ну? і ніхто́ з вас не вико́нує зако́ну. За що шука́єте вби́ти Мене́?
20 Наро́д сказа́в у ві́дповідь: чи не біс у Тобі́? хто шука́є Тебе́ вби́ти?
21 Іісу́с да́лі сказа́в їм: одне́ ді́ло зроби́в Я, і ви всі диву́єтесь.
22 Мойсе́й дав вам обрі́зання (хоч воно́ не від Мойсе́я, а від отці́в), і в субо́ту ви обрі́зуєте чолові́ка.
23 Якщо́ в субо́ту прийма́є чолові́к обрі́зання, щоб не пору́шити зако́ну Мойсе́євого, – то чому́ на Ме́не гні́ваєтеся за те, що Я всьо́го чолові́ка зціли́в у субо́ту?
24 Не суді́ть по зо́внішності, а суді́ть судо́м справедли́вим.
25 Тут де́які з ієрусали́млян говори́ли: чи не Той це, Котро́го шука́ють уби́ти?
26 Ось, Він гово́рить відкри́то, і нічо́го не ка́жуть Йому́: чи не перекона́лись нача́льники, що Він спра́вді Христо́с?
27 Але́ ми зна́ємо, зві́дки Він; Христо́с же коли́ при́йде, ніхто́ не зна́тиме, зві́дки Він.
28 Тоді́ Іісу́с, навча́ючи, го́лосно заговори́в у хра́мі: і зна́єте Мене́, і зна́єте, зві́дки Я; і Я прийшо́в не Сам від Се́бе, але́ є і́стинний Той, Хто посла́в Мене́, Яко́го ви не зна́єте.
29 Я ж зна́ю Його́, бо Я від Ньо́го, і Він посла́в Мене́.
30 І шука́ли схопи́ти Його́, але́ ніхто́ не накла́в на Ньо́го ру́ки, бо ще не прийшо́в час Його́.
31 Бага́то ж з наро́ду уві́рували в Ньо́го і говори́ли: коли́ Христо́с при́йде, невже́ сотво́рить бі́льше чуде́с, ніж Цей сотвори́в?
32 Фарисе́ї почу́ли, що таке́ гово́рить про Ньо́го наро́д, і посла́ли фарисе́ї і первосвяще́нники слуг схопи́ти Його́.
33 Іісу́с же сказа́в їм: ще недо́вго бу́ти Мені́ з ва́ми, і Я піду́ до То́го, Хто Мене́ посла́в;
34 бу́дете шука́ти Мене́, і не зна́йдете; і де бу́ду Я, туди́ ви не змо́жете прийти́.
35 При цьо́му іуде́ї говори́ли між собо́ю: куди́ Він хо́че йти, що ми не зна́йдемо Його́? Чи не хо́че Він йти в е́ллінське розсі́яння і вчи́ти е́ллінів?
36 Що означа́ють слова́ ці, які Він сказа́в: бу́дете шука́ти Мене́ і не зна́йдете; і де Я бу́ду, туди́ ви не мо́жете прийти́?
зач. 27 37 В оста́нній же вели́кий день свя́та стоя́в Іісу́с і го́лосно говори́в: хто хо́че пи́ти, хай іде́ до Ме́не і п’є.
38 Хто ві́рує в Ме́не, у то́го, як ска́зано в Писа́нні, з чре́ва його́ потечу́ть рі́ки води́ живо́ї.
39 Це сказа́в Він про Ду́ха, Яко́го ма́ли прийня́ти ві́руючі в Ньо́го; бо ще не було́ на них Ду́ха Свято́го, бо Іісу́с ще не був просла́влений.
40 Бага́то ж з наро́ду, почу́вши ці слова́, говори́ли: Він воі́стину проро́к.
41 І́нші говори́ли: це Христо́с. А ще і́нші каза́ли: хіба́ з Галіле́ї Христо́с при́йде?
42 Чи не ска́зано в Писа́нні, що Христо́с при́йде з ро́ду Дави́дового і з Віфлеє́му, з то́го мі́сця, зві́дки був Дави́д?
43 Ото́ж ста́лася в наро́ді про Ньо́го супере́чка.
44 Де́які з них хоті́ли схопи́ти Його́; але́ ніхто́ не накла́в на Ньо́го рук.
45 І слу́ги поверну́лися до первосвяще́нників і фарисе́їв, які́ сказа́ли їм: чому́ ви не привели́ Його́?
46 Слу́ги відповіли́: ніко́ли не говори́в чолові́к так, як Цей Чолові́к.
47 Фарисе́ї ж сказа́ли їм: невже́ і ви спокуси́лися?
48 Чи уві́рував в Ньо́го хтось з нача́льників або́ з фарисе́їв?
49 Але́ цей наро́д не́ук в зако́ні, про́клятий він.
50 Никоди́м, оди́н з них, яки́й прихо́див до Ньо́го вночі́, гово́рить їм:
51 хіба́ зако́н наш су́дить люди́ну, якщо́ споча́тку не ви́слухають її́ і не дізна́ються, що вона́ ро́бить?
52 На це сказа́ли йому́: чи і ти не з Галіле́ї? роздиви́сь і поба́чиш, що проро́к з Галіле́ї не прихо́дить.
53 І ко́жний пішо́в до сво́го до́му.