Читання днянеділя

На утрені

Мк. 16:9–20 Євангеліє від Марка

зач. 719Воскре́снувши ра́но в пе́рший день ти́жня, Іісу́с спе́ршу яви́вся Марі́ї Магдали́ні, з яко́ї ви́гнав сім бі́сів.

10Вона́ пішла́ і сповісти́ла тих, які були́ з Ним, що пла́кали і рида́ли;

11але вони́, почу́вши, що Він живи́й і що вона́ ба́чила Його́, – не пові́рили.

12Пі́сля цьо́го яви́вся в і́ншому о́бразі двом з них на доро́зі, коли́ вони́ йшли до се́ла.

13І ті, поверну́вшись, сповісти́ли і́ншим; але́ і їм не пові́рили.

14Наре́шті, яви́вся сами́м одинадцятьо́м, коли́ вони́ возлежа́ли на вече́рі, і доріка́в їм за неві́р’я і жорстокосе́рдість, що не пові́рили тим, які́ ба́чили Його́ воскре́слим.

15І сказа́в їм: іді́ть по всьо́му сві́ті і пропові́дуйте Єва́нгеліє всьо́му творі́нню.

16Хто бу́де ві́рувати і охре́ститься, бу́де спасе́ний; а хто не бу́де ві́рувати, бу́де осу́джений.

17Ві́руючих супрово́джуватимуть такі́ знаме́ння: і́менем Мої́м виганя́тимуть бі́сів; говори́тимуть нови́ми мо́вами,

18бра́тимуть змій; і якщо́ отру́йне ви́п’ють, не пошко́дить їм; покладу́ть ру́ки на неду́жих, і вони́ бу́дуть здоро́ві.

19І так Госпо́дь, пі́сля розмо́ви з ни́ми, возні́сся на не́бо і сів право́руч Бо́га.

20Вони́ ж пішли́ і пропові́дували всю́ди, при Госпо́дній допомо́зі і підтве́рдженні сло́ва супрово́джуючими знаме́ннями. Амі́нь.

На літургії

Апостол

Неділі перед Воздвиженням Гал. 6:11–18 Послання до Галатів

зач. 21511Ба́чите, як бага́то я написа́в вам вла́сною руко́ю.

12Ті, які́ бажа́ють хвали́тися по пло́ті, приму́шують вас обрі́зуватися ті́льки для то́го, щоб не бу́ти гони́мими за хрест Христо́вий,

13бо й ті, що обрі́зуються, і самі́ не доде́ржують зако́ну, але́ хо́чуть, щоб ви обрі́зувалися, аби́ похвали́тися у ва́шій пло́ті.

14А я не бажа́ю хвали́тися, хіба́ ті́льки хресто́м Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, котри́м для ме́не світ розп’я́тий і я для сві́ту.

15Бо у Христі́ Іісу́сі нічо́го не зна́чить ні обрі́зання, ні необрі́зання, а нове́ творі́ння.

16Тим, які́ живу́ть за цим пра́вилом, мир їм і ми́лість, та Ізра́їлеві Бо́жому.

17А втім ніхто́ не обтя́жуй мене́: бо я ношу́ ра́ни Го́спода Іісу́са на ті́лі мої́м.

18Благода́ть Го́спода на́шого Іісу́са Христа́ з ду́хом ва́шим, бра́ття. Амі́нь.

Ряд. (під зачало) 2 Кор. 1:21–2:4 Друге послання до Коринфян

зач. 1701:21А утве́рджуючий нас з ва́ми у Христі́ і Котри́й пома́зав нас є Бог,

22Він і покла́в печа́ть на нас і дав запору́ку Ду́ха в серця́ на́ші.

23Бо́га заклика́ю в сві́дки на ду́шу мою́, що, жалі́ючи вас, я до́сі не прихо́див до Кори́нфа,

24не тому́, ні́би ми беремо́ вла́ду над ві́рою ва́шою; але́ ми сприя́ємо ра́дості ва́шій: бо ві́рою ви тверді́.

2:1Ото́ж я ви́рішив сам у собі́ не прихо́дити до вас зно́ву у сму́тку.

2Бо коли́ я засму́чую вас, то хто вті́шить мене́, як не той, хто засму́чений мно́ю?

зач. 1713Те са́ме я і писа́в до вас, щоб, прийшо́вши, не ма́ти сму́тку від тих, за яки́х мені́ нале́жало раді́ти, бо у всіх вас впе́внений, що моя́ ра́дість є ра́дість і для всіх вас.

4Від вели́кої скорбо́ти і ту́ги се́рця я писа́в вам з вели́кими сльоза́ми не для то́го, щоб засмути́ти вас, але́ щоб ви пізна́ли любо́в, яку́ я без мі́ри ма́ю до вас.

Оновленню Євр. 3:1–4 Послання до Євреїв

зач. 3071Отже, бра́ття святі́, уча́сники в небе́сному покли́канні, розумі́йте Посла́нника і Первосвяще́нника спові́дання на́шого, Іісу́са Христа́,

2Котри́й ві́рний Тому́, Хто поста́вив Його́, як і Мойсе́й, у всьо́му до́мі Його́.

3Бо Він досто́йний тим бі́льшої сла́ви пе́ред Мойсе́єм, чим бі́льшу честь ма́є в порівня́нні з до́мом той, хто збудува́в його́,

4бо вся́кий дім буду́ється ким- не́будь; а Той, Хто збудува́в усе́, є Бог.

Євангеліє

Неділі перед Воздвиженням Ін. 3:13–17 Євангеліє від Іоанна

зач. 913Ніхто́ не схо́див на не́бо, ті́льки Той, Хто зійшо́в з небе́с, Син Людськи́й, Су́щий на небеса́х.

14І як Мойсе́й возні́с змі́я в пусти́ні, так нале́жить підне́сеному бу́ти Си́нові Людсько́му,

15щоб ко́жен, хто ві́рує в Ньо́го, не заги́нув, а мав життя́ ві́чне.

зач. 1016Бо так полюби́в Бог світ, що відда́в Си́на Свого́ Єдиноро́дного, щоб уся́кий, хто ві́рує в Ньо́го, не заги́нув, а мав життя́ ві́чне.

17Бо не по́слав Бог Си́на Свого́ в світ, щоб суди́ти світ, а щоб світ був спасе́ний че́рез Ньо́го.

Ряд. (під зачало) Мф. 22:1–14 Євангеліє від Матфея

зач. 891Іісу́с, продо́вжуючи говори́ти їм при́тчами, сказа́в:

2Ца́рство Небе́сне поді́бне до чолові́ка – царя́, яки́й справля́в весі́лля си́нові своє́му

3і посла́в рабі́в свої́х покли́кати зва́нних на весі́лля; і не хоті́ли прийти́.

4Зно́ву посла́в і́нших рабі́в, ка́жучи: скажі́ть зва́нним: ось, я приготува́в мій обі́д, теля́т мої́х і що відгодо́ване, зако́лоте і все гото́ве; прихо́дьте на весі́лля.

5Але́ вони́, зне́хтувавши те, пішли́, хто на своє́ по́ле, а хто до торгі́влі своє́ї.

6І́нші ж, схопи́вши рабі́в його́, скри́вдили і вби́ли їх.

7Почу́вши про це, цар розгні́вався, і, посла́вши ві́йсько своє́, ви́нищив тих уби́вців і спали́в мі́сто ї́хнє.

8Тоді́ гово́рить він раба́м свої́м: весі́лля гото́ве, а зва́нні не були́ досто́йні;

9о́тже, іді́ть на роздорі́жжя і всіх, кого́ зна́йдете, кли́чте на весі́лля.

10І раби́ ті, ви́йшовши на доро́ги, зібра́ли всіх, кого́ ті́льки знайшли́, і злих і до́брих; і весі́лля напо́внилося возлежа́лими.

11Цар, увійшо́вши подиви́тись на возлежа́лих, поба́чив там чолові́ка, вдя́гненого не у весі́льний о́дяг,

12і ка́же йому́: дру́же! як ти ввійшо́в сюди́, не ма́ючи весі́льного о́дягу? Він же мовча́в.

13Тоді́ цар сказа́в слу́гам: зв’яза́вши йому́ ру́ки і но́ги, візьмі́ть його́ і вки́ньте у тьму безпросві́тну; там бу́де плач і скре́гіт зубі́в;

14бо бага́то зва́нних, та ма́ло ви́браних.

Оновленню Мф. 16:13–18 Євангеліє від Матфея

зач. 6713Коли́ Іісу́с прийшо́в в краї́ни Кеса́рії Фили́пової, то запи́тував у́чнів Свої́х: за ко́го лю́ди вважа́ють Мене́, Си́на Людсько́го?

14Вони́ сказа́ли: одні́ за Іоа́нна Хрести́теля, дру́гі за Іллю́, і́нші ж за Ієремі́ю, або́ за одного́ з проро́ків.

15Він гово́рить їм: а ви за ко́го Мене́ вважа́єте?

16Си́мон же Петро́, відповіда́ючи, сказа́в: Ти – Христо́с, Син Бо́га Живо́го.

17Тоді́ Іісу́с сказа́в йому́ у ві́дповідь: блаже́нний ти, Си́моне, си́ну Іо́нин, бо не плоть і кров відкри́ли тобі́ це, а Оте́ць Мій, Котри́й є на небеса́х;

18і Я кажу́ тобі́: ти Петро́, і на цьо́му ка́мені Я збуду́ю Це́ркву Мою́, і воро́та пе́кла не здола́ють її́;