Читання днянеділя
На утрені
Мк. 16:9–20 Євангеліє від Марка
зач. 719Воскре́снувши ра́но в пе́рший день ти́жня, Іісу́с спе́ршу яви́вся Марі́ї Магдали́ні, з яко́ї ви́гнав сім бі́сів.
10Вона́ пішла́ і сповісти́ла тих, які були́ з Ним, що пла́кали і рида́ли;
11але вони́, почу́вши, що Він живи́й і що вона́ ба́чила Його́, – не пові́рили.
12Пі́сля цьо́го яви́вся в і́ншому о́бразі двом з них на доро́зі, коли́ вони́ йшли до се́ла.
13І ті, поверну́вшись, сповісти́ли і́ншим; але́ і їм не пові́рили.
14Наре́шті, яви́вся сами́м одинадцятьо́м, коли́ вони́ возлежа́ли на вече́рі, і доріка́в їм за неві́р’я і жорстокосе́рдість, що не пові́рили тим, які́ ба́чили Його́ воскре́слим.
15І сказа́в їм: іді́ть по всьо́му сві́ті і пропові́дуйте Єва́нгеліє всьо́му творі́нню.
16Хто бу́де ві́рувати і охре́ститься, бу́де спасе́ний; а хто не бу́де ві́рувати, бу́де осу́джений.
17Ві́руючих супрово́джуватимуть такі́ знаме́ння: і́менем Мої́м виганя́тимуть бі́сів; говори́тимуть нови́ми мо́вами,
18бра́тимуть змій; і якщо́ отру́йне ви́п’ють, не пошко́дить їм; покладу́ть ру́ки на неду́жих, і вони́ бу́дуть здоро́ві.
19І так Госпо́дь, пі́сля розмо́ви з ни́ми, возні́сся на не́бо і сів право́руч Бо́га.
20Вони́ ж пішли́ і пропові́дували всю́ди, при Госпо́дній допомо́зі і підтве́рдженні сло́ва супрово́джуючими знаме́ннями. Амі́нь.
На літургії
Апостол
Рим. 5:1–10 Послання до Римлян
зач. 881Отже, ви́правдавшись ві́рою, ми ма́ємо мир з Бо́гом че́рез Го́спода на́шого Іісу́са Христа́,
2че́рез Котро́го ві́рою і оде́ржали ми до́ступ до тіє́ї благода́ті, в які́й стоїмо́ і хва́лимось наді́єю на сла́ву Бо́жу.
3І не цим ті́льки, але́ хва́лимось і скорбо́тами, зна́ючи, що від скорбо́ти похо́дить терпі́ння,
4від терпі́ння досві́дченість, від досві́дченості наді́я,
5а наді́я не посоро́мить, тому́ що любо́в Бо́жа влила́сь у серця́ на́ші Ду́хом Святи́м, да́ним нам.
6Бо Христо́с, коли́ ще ми були́ не́мічні, в пе́вний час поме́р за нечести́вих.
7Бо навря́д чи хто помре́ за пра́ведника; хіба́ що за доброді́йника, можли́во, хтось і нава́житься поме́рти.
8Бог же Свою́ любо́в до нас дово́дить тим, що Христо́с поме́р за нас, коли́ ми були́ ще грі́шниками.
9Тому́, тим бі́льше ни́ні, бу́дучи ви́правданими Його́ Кро́в’ю, спасемо́ся Ним від гні́ву.
зач. 8910Бо коли́, бу́дучи ворога́ми, ми примири́лися з Бо́гом сме́ртю Си́на Його́, то тим бі́льше, примири́вшись, спасемо́ся життя́м Його́.
Безсрр. 1 Кор. 12:27–13:8 Перше послання до Коринфян
зач. 15312:27І ви – ті́ло Христо́ве, а окре́мо – чле́ни.
28І одни́х Бог поста́вив у Це́ркві, по-пе́рше, Апо́столами, по-дру́ге, проро́ками, по-тре́тє, вчителя́ми; да́лі, і́ншим дав си́ли чудотво́рення, та́кож дари́ зці́лення, засту́пництва, управлі́ння, рі́зні мо́ви.
29Чи всі Апо́столи? Чи всі проро́ки? Чи всі вчителі́? Чи всі чудотво́рці?
30Чи всі ма́ють дари́ зці́лення? Чи всі гово́рять рі́зними мо́вами? Чи всі тлумачі́?
31Дба́йте про дари́ бі́льші, і я покажу́ вам шлях ще кра́щий.
13:1Якщо́ я говорю́ мо́вами людськи́ми й а́нгельськими, а любо́ві не ма́ю, то я – мідь, що дзвени́ть, або́ кімва́л, що бринчи́ть.
2Якщо́ ма́ю дар проро́цтва, і зна́ю всі таємни́ці, і ма́ю вся́ке пізна́ння і всю ві́ру, так що й го́ри мо́жу переставля́ти, а любо́ві не ма́ю, – то я ніщо́.
3І якщо́ розда́м усе́ добро́ моє́ і відда́м ті́ло моє́ на спа́лення, а любо́ві не ма́ю, то нема́ мені́ в то́му нія́кої ко́ристі.
зач. 1544Любо́в довготе́рпить, милосе́рдствує, любо́в не за́здрить, любо́в не вихваля́ється, не горди́ться,
5не безчи́нствує, не шука́є свого́, не роздрато́вується, не ми́слить зла,
6не раді́є непра́вді, а раді́є і́стині;
7усе́ покрива́є, всьо́му ві́рить, всьо́го наді́ється, все перено́сить.
8Любо́в ніко́ли не перестає́, ся, і мо́ви замо́вкнуть, і знання́ зни́кне.
Євангеліє
Мф. 6:22–33 Євангеліє від Матфея
зач. 1822Світи́льником для ті́ла є о́ко. О́тже, якщо́ о́ко твоє́ бу́де чи́сте, то і все ті́ло твоє́ бу́де сві́тле;
23коли́ ж о́ко твоє́ бу́де лихе́, то і все ті́ло твоє́ те́мне бу́де. О́тже, якщо́ сві́тло, що в тобі́, те́мрява, то яка́ ж тоді́ те́мрява?
24Ніхто́ не мо́же служи́ти двом госпо́дарям: бо або́ одного́ бу́де нена́видіти, а дру́гого люби́ти; або́ до одного́ виявля́тиме стара́нність, а про дру́гого не дба́тиме. Не мо́жете служи́ти Бо́гові й мамо́ні.
25Тому́ кажу́ вам: не піклу́йтеся для душі́ ва́шої, що вам ї́сти чи пи́ти, ні для ті́ла ва́шого, у що одягну́тися. Чи душа́ не бі́льша за ї́жу, а ті́ло за оде́жу?
26Погля́ньте на птахі́в небе́сних: вони́ не сі́ють, не жну́ть, не збира́ють в жи́тниці; і Оте́ць ваш Небе́сний году́є їх. Чи ви ж не бага́то кра́щі за них?
27Та і хто з вас, піклу́ючись, мо́же дода́ти собі́ зро́сту хоч на оди́н лі́коть?
28І про оде́жу чого́ піклу́єтесь? Подиві́ться на лі́лії польові́, як вони́ росту́ть: ні тру́дяться, ні пряду́ть;
29але́ кажу́ вам: що й Соломо́н у всі́й сла́ві свої́й не одяга́вся так, як ко́жна з них;
30коли́ ж траву́ польову́, що сього́дні є, а за́втра бу́де вки́нута в піч, Бог так одяга́є, то чи не баѓато кра́ще вас, малові́ри!
зач. 1931Ото́ж не піклу́йтеся і не кажі́ть: що нам ї́сти? чи що пи́ти? або у що одягти́ся?
32бо всьо́го цього́ шука́ють язи́чники; бо Оте́ць ваш Небе́сний зна́є, що ви має́те потре́бу в усьо́му цьо́му.
33Шука́йте ж спе́ршу Ца́рства Бо́жого і пра́вди Його́, і все це дода́сться вам.
Безсрр. Мф. 10:1,5–8 Євангеліє від Матфея
1І покли́кавши двана́дцять у́чнів Свої́х, Він дав їм вла́ду над нечи́стими ду́хами, щоб виганя́ти їх і зціля́ти вся́ку хворо́бу і вся́ку не́міч.
5Цих дванадцятьо́х посла́в Іісу́с і запові́в їм, гово́рячи: на шлях до язи́чників не ході́ть, і в мі́сто Самаря́нське не вхо́дьте;
6а йді́ть кра́ще до заги́блих ове́ць до́му Ізра́їлевого;
7хо́дячи ж, пропові́дуйте, що набли́зилось Ца́рство Небе́сне;
8хво́рих зціля́йте, прокаже́них очища́йте, ме́ртвих воскреша́йте, бі́сів виганя́йте; як дар оде́ржали, як дар дава́йте.